Міф про сходження Інанни в Пекло Інанна, Велика Богиня в шумерській міфології, за однією версією міфу сходить в Пекло до Сестри Ерешкігаль, Володарки Світу Померлих, з метою перейняти Владу над Обителлю Мертвих. Інанна на шляху до Царства Володарки Померлих проходить Сім Дверей, Сторожі Яких поступово знімають вбрання Богині, тож Інанна дістається Палацу Ерешкігаль нагою. Ерешкігаль направляє на Богиню Погляд Смерті і Та застигає. Після довготривалих випробовувань Інанна повертається до Світу Живих шукати Собі заміну в Царстві Мертвих, за указаннями Сімох Суддів Пекла, Ануннаків, та обирає Свого Священного Чоловіка Думузі, Який у Її відсутність не тужив за Богинею, а насолоджувався Владою над Ереном. Після цього Образ Молодого Думузі перетворюється на Помираючого та Воскресаючого Бога, Який пів року проводить в Обителі Мертвих.Цей міф розкриває Величне Таїнство Смерті як природний та необоротний етап Космічного Циклу, після Якого настає воскресіння, що забезпечує Єдність Дихотомії Життя та Смерті. Символізм наготи Інанни в Царстві Ерешкігаль означає безсилля Великої Богині Любові та Родючості запобігти або відмінити Смерть. В Обителі Мертвих володарюють непорушні закони. Цей міф розкриває Глибинний Священний Сенс: після кожного Акту Творіння слідує ритуальна Смерть.ЯВ