Кукери – відомі південним слов'янам втілення Божественної Плодючості. У Болгарії ритуальне весняне дійство (різновид карнавалу) відбувається за сценарієм народного театру, де роль Кукера виконує людина, одягнена в овечу або козину шкуру, у рогатій масці та оперезана великим дерев’яним фалосом. Під час ритуалу різні фізіологічні акти, включно зі статевим актом, інтерпретуються як символ Божественної Ієрогамії, Священного Шлюбу Богів, тоді як символічна дружина, зображена вагітною, імітує пологові муки. Цей ритуал відкриває польові роботи (оранку, сівбу) і проводиться за участю численних алегоричних персонажів, серед яких імператор та його свита.Точне походження слова «кукери» невідоме. Термін міг бути утворений від праслов’янського *kuka («злий дух») із суфіксом *-ařь (тобто буквально означає «мисливець за злими духами»), або від теоніму праслов’янського Божества. Інша теорія припускає, що назва kuker походить від латинського cuculla, що означає «капюшон, покривало» або cucurum, «сагайдак» (скорочення від koukouros geros), хоча ця ритуальна практика передувала римському пануванню як мінімум на кілька століть.ЯВ