Приклади мистецтва побудови рунічних заклинанань можна знайти в давньоскандинавській літературі. У «Сазі про Еґіля» розповідається наступне. Одного разу на бенкеті Еґілю піднесли ріг, наповнений бродом. Еґіль, підозрюючи, що його можуть отруїти, вирізав на розі руни та пофарбував їх власною кров'ю. До броди справді була додана отрута, і ріг розлетівся на шматки в руках у Еґіля. А одного разу в своїх мандрах Еґіль зустрів батьків дівчини, яка давно і тяжко хворіла. Знаючи, що Еґіль володіє магією, батьки попросили його вилікувати дівчину. Еґіль погодився і, увійшовши до дому, виявив у ліжку дівчини риб'ячу кістку з рунічним написом, яку, за словами батьків, вирізав місцевий еріль, щоб знищити хворобу. Еґіль розібрав руни, і виявилося, що комбінація була підібрана неправильно, в результаті чого дівчина не тільки не одужала, але й захворіла ще важче. Тоді Еґіль знищив старий напис і вирізав новий. Незабаром дівчина одужала.Фото: Еґіль син Скаллаґріма (мініатюра з ісландського рукопису XVII століття)ЯВ