В Еквадорі масивне розп'яття впало на священика під час меси і вбило.

У християнстві навіть розп'яття не є оберегом від смерті. Воно не гарантує безпеки, не скасовує законів фізики й не перетворює храм на простір, де неможлива трагедія.

Священник стояв перед вівтарем. Служив Літургію. Проповідував Христа розп'ятого. І загинув під розп'яттям, яке впало на нього.

У цьому є страшний символізм, але я б не поспішав шукати в ньому якесь послання згори. Бог не зобов'язаний пояснювати нам кожну смерть через символи. І не кожна трагедія є знаком, покаранням чи прихованим уроком.

Хрест не обіцяв нам, що на нас ніколи нічого не впаде. Хрест відкриває інше: навіть смерть не має останнього слова.

Ми звикли сприймати святині як щось, що має захищати нас від небезпеки. Але християнство не про магічний захист. Давайте не будемо уподібнюватися московському сатанату з їх гастролями зі святинями.
Християнство про зустріч із Богом, Який Сам увійшов у людське страждання і смерть.

І все ж є тут цілком земний висновок: навіть святині потребують належного кріплення, а віра не звільняє нас від відповідальності за безпеку людей.

Вічна пам'ять священнику Альфредо. Нехай Господь упокоїть його душу.