Колись люди вірили, що миші народжуються зі старого ганчір’я. Сьогодні миші народжуються з інсти. Треба просто закинути пару тисяч юзерів у багнюку з відстійним контентом і там обов'язково з'являться коучі, ментори, наставники, магістри успішного успіху. Ще вчора був просто людиною, яка губиться у власних страхах, прокрастинації і холодній каві. А сьогодні піднятий алгоритмом, як сміттєвий пакет сквозняком, наставник. І це не покликання, не хрест, не досвід болю, який переплавляє людину в правду. Просто — фільтр, правильний ракурс, три цитати про "цінуй себе" і гарна шапка профілю. Але миші, навіть якщо вони дуже впевнені в собі, не стають левами. Вони можуть гризти, шурхотіти і створювати кубло як "спільноту зростання". Миша все одно залишається в брудному ганчір'ї і темряві, бо народилася там. Справжній Наставник не виростає з шуму. Його знімають з хреста і кладуть у гріб. Він приходить з тиші, коли невчасно, коли незручно, коли страшно, коли некомфортно. Не в бажанні зібрати аудиторію, а у неможливості не свідчити про Істину. А поки ти шукаєш легких відповідей і ілюзій миші будуть жити в твоїй голові. І так, двері шафи з брудним ганчір'їям ніколи не бувають плотно зачинені. Питання лише в тому, чи хочеш ти звідти втекти?