Воздвиження Хреста — це не ритуал, а підпис під завітом із Богом.Хрест — це наше «шлюбне свідоцтво»: ми закохані в Христа і належимо Йому. Наше життя вже не наше — воно Його.Коли був підписаний завіт? На Голгофі. Спочатку Бог поставив Свій підпис — Кров’ю. Потім покликав нас у Своє Царство.Хрест нагадує: ми не живемо для себе і не живемо для «майбутнього». Бо язичники кажуть: «для дітей» або «колись після смерті». Але це ідолопоклонство. Христос дав нам Життя Царства вже тут і тепер.Наше теперішнє визначене майбутнім, яке вже настало — через Хрест. Це і є есхатологічний вимір літургії та літургійний вимір есхатології: Царство почалося.А як туди ввійти? Легко: на Голгофі всім стане місця. Вперед. З Богом.Я відмовляюся від гріха не через страх покарання. А тому що гріх заважає мені бути з Тим, Хто мене любить.Хрест — печатка нашого союзу з Христом. Він нагадує: «вже не я живу, а живе в мені Христос» (Гал. 2:20).Воздвигаючи Хрест, ми визнаємо: наше життя поза нами, і ніщо не зможе нас розділити з Любов’ю Божою.Слава, Господи, хресту Твоєму чесному!Зі святом!