Коли ангели йшли палити Содом, вони спочатку зайшли до Авраама.Нагадати, що обітниця жива. Що син народиться. Що Бог не забув.Авраам їх нагодував — і... почав торгуватися за спасіння цілого міста.Спершу — п’ятдесят. Потім — сорок. Тридцять. Двадцять. Десять.І якби десять знайшлися — Содом стояв би.Але не знайшлися.І Содом згорів.А син — народився.Велике прокляття і велике благословення — завжди поруч.І світ тримається не силою. Не кількістю. Не зброєю.Світ тримається на праведниках.На тих, кого може бути навіть менше десяти.Їх не знають у новинах. Не згадують у зведеннях.Але саме через них міста стоять. Дерева ростуть. Діти дихають.Україна тримається.Бо має своїх праведників. Україна дихає, бо наші Авраами на небесах моляться за нас.Україна є, бо серед нас ще є ті, через кого Бог відкладає гнів і зберігає життя.І, коли Україна вистоїть, —не всі імена праведників будуть відомі, але це не важливо, важливо щоби ми не зламалися. Важливо, щоби цими праведниками були ми.З Господом танцювати страшно, але не забувайте Йому надавати гостинність, бо Його обіцянки непорушні, як і Царство, дароване нам.Христос Воскрес!