Доксологічний компонент молитви Господньої (Отче наш), який традиційно завершується фразою «бо Твоє є Царство, і сила, і слава на віки», є багатовимірною теологічною конструкцією, що втілює інтеграцію трансцендентальної антропології з герменевтичними підходами сучасного екзегетичного дискурсу. Ця доксологія відображає апофатичне пізнання божественної природи, де атрибути Бога-Отця (Царство, Сила, Слава) представлені через систематичний синтез космологічних та антропологічних тез, що випливають з тринітарної догматики.У рамках космотеологічної парадигми, доксологія демонструє есхатологічну перспективу кінцевого завершення творіння, де монархічне домінування Божого Царства інтерпретується через лінгвістичну деконструкцію сакральної фрази, що містить в собі телологічну оптимізацію кінцевої мети буття. Цей аспект вимагає застосування феноменологічних методів для аналізу літургійного акту, де прославлення Бога стає актом інтенціональної рефлексії над метафізичними основами реальності.Хоча усім практикуючим це і так зрозуміло.#отець_йоханан_пояснює#богословя