Антифон - Православні Новини | ⁠22 квітня (5 травня) православні відзначають день памʼяті священномуч...

⁠22 квітня (5 травня) православні відзначають день памʼяті священномученика Платона (Йовановича), Банялуцького єпископаЦей великий ієрарх Православної Церкви Христової народився 1874 року в Белграді. Батьки майбутнього єпископа, Олена та Ілля, були вихідцями з Герцеговини, бідного скелястого краю, в якому православна віра і патріотизм ставилися понад усе. У Хрещенні хлопчикові було дано ім’я Мілівоє. Будучи студентом академії, прийняв чернецтво з ім’ям Платон – на честь святого мученика Платона, якого він особливо шанував за твердість у вірі та мужність.Він успішно закінчив Белградську духовну академію. У роки навчання прийняв дияконський і священицький сан. Молодий і ревний, із загостреним почуттям справедливості та правди, Платон нерідко потрапляв у важкі й неприємні ситуації, але з них йому завжди за допомогою Божої вдавалося виходити без важких наслідків для себе і Церкви.У жовтні 1931 року архімандрита Платона обрали і хіротонізували у вікарного єпископа Сербського патріарха. Великий патріарх Варнава розглянув і правильно оцінив особистість єпископа Платона. Духом він провидів не тільки його минуле, але пророчо передбачав і його славну мученицьку кончину. Уже на початку свого служіння владика Платон вступив у важку боротьбу з Конкордатом. Він був не тільки учасником “Кривавої літії” в Белграді, але як керівник монастирської друкарні в Сремських Карловцях робив усе можливе, щоб сербська громадськість була вчасно і правильно поінформована про всю згубність Конкордату для Сербської церкви і народу.Вікарного єпископа Платона 1938 року обрали єпархіальним архієреєм Охридсько-Бітольської єпархії, а наприкінці 1939 року – єпископом Банялукської єпархії. Нетривала архіпастирська праця єпископа Платона в Бані Луці (з 1 жовтня по 6 травня 1941 року) залишилася в вдячній пам’яті його пастви. Народ і духовенство прийняли його всім серцем з першої зустрічі. З любов’ю владика благословляв вірян, з участю й увагою приймав і вислуховував священиків. У Європі починалася Друга світова війна, військова трагедія нависла і над Сербією. Владика чітко розумів, яке страшне зло загрожує країні та народу. Він розумів, що прийдешня війна буде ще більш страшною і нещадною. Важкий душевний стан послабив його здоров’я, яке вже давно похитнулося, і на початку 1941 року владика виявився прикутим до ліжка; незважаючи на короткочасні поліпшення, він залишався в такому стані до своєї мученицької смерті.У ніч на 6 травня 1941 року усташські кати заарештували тяжкохворого владику і разом із протоієреєм Душаном (Суботичем) вивезли з міста. Їх по-звірячому закатували на березі річки Врбані й кинули в її води. Понівечені тіла обох мучеників були винесені на берег хвилями. Владика таємно і без відспівування був похований на військовому кладовищі Баня Луки. Після будівництва Соборного храму в Баня Луці його святі мощі було перенесено до храму і поховано перед іконостасом, після канонізації священномученика їх поміщено в раку і відкрито для поклоніння вірян.@orthodox_news