ОК "Захід" | Operational Command "West" | КРИЗА ДОВІРИ ТА ЦІНА ДЕЗІНФОРМАЦІЇ: СМЕРТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ У ЛЬВОВІ...

КРИЗА ДОВІРИ ТА ЦІНА ДЕЗІНФОРМАЦІЇ: СМЕРТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ У ЛЬВОВІ, ЯК НАСЛІДОК ТОКСИЧНИХ НАРАТИВІВІнформуємо, що 3 грудня поточного року, у Львові, під час виконання службових обов’язків група мобільного оповіщення Галицько-Франківського РТЦК та СП зіштовхнулася з агресією громадянина, який відмовився представитися, не пред’явив документів, поводився зухвало та провокативно, а також не реагував на законні вимоги правоохоронців. Дії групи були зафіксовані на відеореєстратори, здійснювалися у межах службових повноважень і в супроводі правоохоронців.Під час проведення заходів, щодо уточнення його військово-облікових документів, встановлення особи та проведення необхідних процедур, цей чоловік завдав ножового удару в пахову ділянку військовослужбовця Юрія Бондаренка, пошкодивши аорту, що спричинило масивну внутрішню кровотечу. Він також наніс удар в голову старшому солдату Василю Малюку, після чого нападник втік з місця скоєння злочину.Юрія Бондаренка доставили до лікарні, де команда хірургів намагалася врятувати його життя. Попри зусилля медиків, внаслідок критичної крововтрати, він помер. Юрій був учасником бойових дій і продовжував служити Україні в підрозділах ТЦК та СП, виконуючи завдання, що є важливою частиною оборони держави під час війни. Ця трагедія демонструє глибшу тенденцію, яка поступово набуває небезпечних ознак: частина українців починає сприймати військових, як сторонню силу, що нібито загрожує їхньому повсякденному життю, а не як оборонців, які забезпечують можливість цього життя продовжуватися.На тлі тривалої війни, інформаційних атак, дезінформації та свідомо роздмуханих наративів про “зловживання мобілізацією”, “переслідування” чи “бусифікацію”, у певної частини суспільства формується потенційно руйнівне переконання, що армія і ТЦК та СП не є інструментами держави, а силами, з якими слід боротися і така позиція є продуктом не лише російської пропаганди, а й внутрішньої нормалізації агресії, зокрема в соціальних мережах та приватних розмовах.Подія у Львові демонструє те, що хиба певної частини суспільства вже створює реальні смертельні наслідки для військовослужбовців, які виконують свої обов’язки в умовах воєнного стану. Йдеться не про непорозуміння, не про “поганий діалог” і не про “конфлікт із ТЦК”, а про фактичний збройний опір представникам сил оборони, які діяли відповідно до закону.Водночас, наголосимо, що суспільний діалог має базуватися на фактах, а не на емоційних штампах або вигаданих історіях. Поширення дезінформації про діяльність ТЦК та СП, викривлення їхніх повноважень та очорнення військових не залишаються без наслідків. Вони створюють атмосферу ворожості, у якій подібні трагедії стають можливими. Армія не може виграти війну, якщо всередині країни формується середовище у якому військові змушені боротися вже не лише з російським ворогом, а й із недовірою та агресією співгромадян. Ми стійкі того переконання, що буде забезпечено якомога швидше і максимально суворе притягнення нападника до відповідальності за статтями, що відповідають тяжкості злочину.Приносимо щирі та глибокі співчуття родині загиблого.Покарання буде невідворотним!Все буде Україна!