Оля Чубата / Психологія реалізації

в мене зараз такий цікавий період в життія з однієї сторони не памʼятаю, коли була така щаслива, саме — спокійно щасливая кожного дня відчуваю стільки вдячності, дуже часто ловлю себе просто в моменті, як я іду і просто дякую, за те, де я, з ким, за те, що я відчуваю неймовірний сенс в тому, що роблю (я йшла до цього все життя), за ясність, яку маю всередині, за те, наскільки менше залежу від інших і від обставин порівняно, навіть з 2-ма роками назад, за те, скільки натхнення і бажання я відчуваю стосовно майбутнього і моїх цілей, відчуття, що тихенько, але цілеспрямовано рухаюсь туди, куди хочуі з іншої сторони — є події, які паралельно відбуваються і які важкі, і довготривалі, і ще не скоро закінчатьсяє також процеси в особистій терапії, які зараз проживаю і відчуваю, що моментами моїй внутрішній дитині нелегко це дається і вона виснажується і треба брати паузу (коли ілюзії розбивають, це дуже неприємно))ще є багато «життєвих задач», які треба вирішувати і нові, які ще насуваютьсяя сильно змінила відношення до фінансів, і далі продовжую вчитись мислити довгостроково, а не короткостроковомаксимально зменшила свої “базові” витрати, бо маю дуже велике бажання збудувати капітал з пасивним доходом, а це питання не кількох місяціві це цікаво, відслідковувати, як інколи це не комфортно і як хочеться таки зробити ту імпульсивну покупку. І звичайно я собі часом це дозволяю, а інколи навпаки обмежую занадто. Тут вчусь знаходити баланс і витримувати дисципліну, але велика мотивація робить цю ціль значно легшою. Колись я витрачала все, і якщо б мене попросили поділитись, лише 1 фінансовою порадою — я б поділилась висновком з власного досвіду)«бідні годують своє его, багаті свій капітал»(він звичайно дуже категоричний, але гарно описує суть, і зараз подобається мені як нагадування)тому хотіла поділитись, можливо хтось проживає схожий період, а я відчуваю, що хочеться налагоджувати звʼязок тут з вами і більше відкриватисья відчуваю, як я і ви) виросли, інколи заходжу дивитись на тих, хто на мене підписується і там зустрічаю стільки цікавих людей — хочеться формувати комʼюнітімене завжди дуже надихали люди, а ще сьогодні дивилась інтервʼю жінок-мам мільйонерів (як вони поєднують і бізнес і сімʼю і стосунки) і вони ділились такими простими порадами (нічого чого ми не знаємо), і я розумію, що вся справа, насправді, в емоційному інтелекті, в здатності витримувати фрустрацію і емоції, а не приймати емоційні рішення, в вмінні не здаватись і продовжувати, і мене так надихає ідея робити свій внесок в розвиток потенціалу інших і самій також об інших роститакий вечірній щоденник вийшов) багато букв і легкий дискомфорт ділитись так відкрито тут, але, сподіваюсь, ця рефлексія когось, можливо, підтримає🤞

Шлях до того, де я зараз, був не прямийЯ завжди однаково любила і була сильна як у вищій математиці і теоретичній механіці, так і в творчих напрямках — мода, мистецтво, малювання. Тому першою освітою став архітектурний факультет, КНУБА, випуск 2014 року.З другого курсу університету я почала пробувати себе в підприємництві. Було багато успішних і не дуже проєктів — друк на полотні, дизайнерські дзеркала, бренд одягу (досі займає 2-ге місце в моєму серці після психології), освітні проекти. Десять років підприємництва і маркетингу — з 2013 до 2024.У 2022 я була в точці, де з одного боку був успішний працюючий бізнес, а з іншого — втрата сенсів і розуміння, що пора рухатись далі по-іншому. Я весь час відчувала, що є щось глибше — щось, що стоїть за невпевненістю, за відкладанням, за тим, чому ми зупиняємось перед самим фінішем. Мені завжди було неймовірно цікаво досліджувати реалізованих цілісних людей. А ще мене все більше цікавило не те, ЩО людина робить, а те, ЯКА її внутрішня структура за цим стоїть. Бо саме вона пояснює, чому одні й ті самі поради одній людині допомагають, а іншу — не зрушують з місця.Коли я вперше прийшла в психологію — я відчула, що знайшла те, чим готова займатись десятиліттямиТоді я пішла спочатку навчатись на коуча. Швидко зрозуміла, що для мене цього буде мало і майже одразу поступила на магістратуру з психології. Потім ACT (терапія прийняття і відповідальності — 3-тя хвиля КПТ, один з методів з найвищою доказовою ефективністю), базове навчання з логотерапії, вивчала юнгіанський аналіз. Це був шлях пошуку свого основного методу.І коли зустріла транзакційний аналіз — зрозуміла, що це воно. ТА виявився для мене найточнішим інструментом з усіх, що я пройшла. Настільки структурну, точну і одночасно глибоку роботу я відчула саме в цьому напрямку. Ерік Берн (засновник ТА) свідомо створював ТА зрозумілим не тільки для терапевта, а й для самої людини — щоб вона розуміла, що з нею відбувається і чому. Зараз я в навчанні на психотерапевта в ТА.Паралельно з 2022 веду індивідуальну практику — спочатку як коуч, потім і як психолог. Створюю психоедукаційні трансформаційні продукти.Зараз я в точці, де відчуваю, що нарешті знайшла ту сферу, яку хочу розвивати і в якій хочу розвиватись десятиліття, і є конкретна категорія, яка мене цікавить найбільше — це жіноча реалізація.Завтра поділюсь, що для мене означає реалізація і чому я працюю саме з цією темою.

Хто яЯ, Оля Чубата. Психолог і коуч, працюю з реалізацією для амбітних жінок— Магістр психології — Сертифікований коуч— В навчанні на психотерапевта в методі транзакційного аналізу — В роботі поєдную три підходи: транзакційний аналіз (ТА), ACT (терапія прийняття і відповідальності) і логотерапію Віктора Франкла— 5 років індивідуальної практики — Живу в Лісабоні— Бекграунд: 10 років в підприємництві і 5 в маркетингуЯ постійно знаходжусь у супервізії і в особистій психотерапії, бо вірю, що терапевт у першу чергу терапевтує своєю особистістю — не методом, не дипломом і не «технікою». Особиста терапія для терапевта — це не побажання, це обов'язкова частина професії.Як я працююЯ поєдную психотерапевтичний підхід, коучинг і власний досвід підприємця.Я не розвиваю в клієнтках «нові сильні якості». Я допомагаю розкрити і витримати ті, що вже є, але лякають своєю силою - сила, голос, право на свій шлях. Це не те, що треба збудувати з нуля. Це те, що вже є в більшості жінок, але живе під забороною, страхом або чужими очікуваннями.У роботі я проводжу через 3 великі фази:1. Спочатку ми бачимо, що насправді зупиняє. Мотивації і знань зазвичай вистачає - зупиняє інше: конкретні внутрішні механізми, які в ТА мають точні назви (его-стани, драйвери, заборони і тд). Коли це видно - з цим можна працювати.2. Далі ми знаходимо внутрішню опору і своє «навіщо» - те, що тримає, коли натхнення проходить, а мотивація зникає. Те, заради чого ви готові витримувати складне.3. І в третій фазі вчимось жити з цього: приймати рішення з дорослої позиції, а не з автоматичних реакцій, робити те, що відкладалось роками. Часто всередині з'являється спокій, який раніше не вдавалось знайти.Я говорю з людиною, яка приходить до мене, з дорослої позиції, як з рівною мені дорослою людиною, яка має ресурс впоратись з тим, що зараз відбувається в її житті. Не зверху, не з рятувальної позиції. Не для того, щоб ви стали «кращою версією себе», а для того, щоб ви стали автором свого життя.У що я вірюЯ вірю, що свобода - це не відсутність обмежень, а простір між стимулом і реакцією, в якому ви обираєте свою відповідь. Це формулювання Віктора Франкла, і воно лежить в основі моєї роботи. Більшість того, що люди називають «своїм життям», насправді відбувається на автоматі - з реакцій, які вони ніколи свідомо не обирали. Моя робота - повернути людині цей простір вибору.Я вірю в зрілість як здатність тримати декілька правд одночасно. Можна любити і злитись на ту саму людину. Можна обрати щось і одночасно сумувати за тим, що не обрав. Можна бути сильною і вразливою водночас. Зрілість — це не «правильна» відповідь. Це здатність витримувати суперечність всередині.Я вірю в цілісність, як у дім, в якому співіснують протилежні частини. Жорстке і м'яке, амбітне і вразливе, активне і потребуюче. Реалізація починається не з того, щоб перемогти і виправити якусь з частин. А з того, щоб усім дозволити бути.Я вірю, що сенс не приходить наприкінці шляху. Він розкривається якраз під час шляху. І реалізація - не точка, до якої треба дійти, а шлях, у якому є сенс.Дві менеВсередині мене живуть дві особистості - підприємниця, яка мріє збудувати світову wellness-платформу, і психолог-коуч, яка хоче жити в палаці в Португалії, вести приватну практику, писати книгу, а після роботи проводити час з сім'єю і майбутніми 3-4 дітьми.Я довго думала, що мушу обрати між ними. Виявилось, що ні, тому вчусь їх поєднувати і давати місце кожній.Що тут будеЦе особистий канал. Тут я думаю - не лише як експерт, а як людина, яка займається цією роботою професійно. Тут будуть мої спостереження з практики, рефлексії, фрагменти власного шляху, конкретні концепції ТА і логотерапії, нюанси, які важко вмістити в reels, мені хочеться зробити цей канал простором для глибшої, але живої комунікації з вамиРада нашому контакту 🤍

Сьогодні в мене був дуже гарний, продуктивний день. Зранку інд клієнти, а ввечері вела інтенсив на тему маркетингу соцмереж. І коли вела його, то усвідомила, що мені дуже легко про все розповідати і відповідати на будь-які питання, от прям на 100 зі 100, але ще коли рік назад був перший потік програми HUB і я вела такий інтенсив, то відчувала впевненість десь на 70 з 100) бо вже і досвід був (я ще в 2021 вела схожу програму), але і багато нового було, і пауза велика була (бо якраз в 2021 я останній раз маркетингову програму і вела))і я собі захотіла це відчуття сьогоднішнє запамʼятати, вийшла і сказала собі «Оль, це було дуже добре»Бо зараз вивчаю транзакційний аналіз і там я ще зовсім не так впевнено почуваюсь, під час практики часто відчуваю розгубленість, можу бути незадоволена сесіями (це ніби нормально і в всіх так буває, а з іншої сторони здається, що інші завжди знають, що роблять). Контентом часто незадоволена буваю)) особливо Reels) а YouTube взагалі не хотілось викладати, ні перший ні другий раз) а він залетів)і я собі сьогодні сказала - Оль, ти будеш відчувати себе не класно на цьому шляху, будуть моменти, коли буде і розгубленість, і сором, і страх, але через 4 роки, побачиш — тобі знову стане дуже легко, просто треба туди дійти🤍це ок, хотіти краще, ок бути чимось незадоволеним, але разом з тим, також ок давати собі час і право на багато багато спроб, і безумовну підтримку) мені буває дуже важко, часто, дії я відчуваю як ризик, але я продовжую діяти. Збоку може здаватись, що все дається легко, але знайте, це не так. Нікому нічого одразу не дається легко) це просто шлях, і велике щастя мати можливість йти саме тим шляхом, який ти мала сміливість обрати для себе і продовжуєш обирати щодня🤍

Що дає знайомство з собою?Вчора після проходження Gallup тесту розмірковувала, чому вже 4-ри роки, я так багато часу присвячую саме цьому і бачу в цьому так багато сенсу.Для мене — це можливість успішніше (що важливо) і (що найважливіше) ЩАСЛИВІШЕ (а не виснажливіше) прожити своє життя. Реалізовуючи свої природні схильності, будучи максимально залученим в те, що роблю, в стані потоку, бачити сенс і насолоджуватись процесом, і ЯК НАСЛІДОК (а не самоціль) отримувати результати. Це ж вау) Хіба цих причин замало, щоб знайомитись з собою?Так цікаво, що ми вивчаємо, як працює компʼютер, вивчаємо нашу діяльність, розвиваємось як експерти, хтось вчиться краще готувати, хтось спілкуватись з людьми, і це здається нам таким важливим, і це справді важливо.АЛЕ — ми чомусь не вважаємо важливим вивчати СЕБЕ, свій ГОЛОВНИЙ інструмент.Це такий парадокс: ми розуміємо, як працює світ навколо — технології, алгоритми, бізнеси, навіть інші люди — але не розуміємо, як влаштовані ми самі, починаючи від нашого метаболізму, до нашої психіки, цінностей і тд.Ми всі унікальні і невипадкові.Але часто пробуємо вписати себе в шаблони і стереотипи, бо замість того, щоб шукати свій власний дизайн щастя, пробуємо приміряти на себе чужий.Народжуємось собою, а живемо, намагаючись бути кимось.І мені здається, саме знайомство з собою — це той шлях назад додому🤍