Українські поети про любов: натхненна лірикаПропоную трішки зануритися в чарівний світ поезії наших вітчизняних авторів.♒️ Павличко, Стус, Костенко, Андрухович, Жадан, Іздрик — класики й сучасники говорять про бажання, близькість, страх втрати й особисті переживання.«Не любити тебе — не можна…», Василь Стус***Не любити тебе — не можна.Володіти тобою — жаль.І хвилина діяння кожнаВипромінює нам печаль.Бути разом… в однім цілунку.Злить уста і серця свої.Тільки в хвилі нема порятунку…Плачуть вночі лишень солов’ї…Ти в хвилину чуттєвої буріНе віддайся мені, дивись,Бачиш вечора крила похмурі?То над нами вони зійшлись.Хай нам кажуть: любити можнаТільки раз. Того разу й жаль,І щаслива хвилина кожнаВипромінює нам печаль.Не ховайся в зволоженім зорі,Бо розгойдані берегиПоглинаючих фантасмагорійБудуть завжди нам дорогі.Ні! Знайти і в чуттєвих буряхНе перейдену нами грань,Щоб не відати днів похмурих,Щоб не знати про гнів прощань.Не любити тебе — не можна,та й любитись з тобою — жаль,бо хвилина кохання кожнавипромінює нам печаль.Докладніше: https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/10-pristrasnih-virshiv-pro-kohannya-vid-ukrainskih-poetiv/