Декілька слів про скандал з Південною Кореєю.

Коротко чому суть. Під час виступу в ООН Зеленський заявив, що Україна передала Південній Кореї північнокорейських військовополонених.

У Сеулі після цього звинуватили Україну в порушенні домовленостей про нерозголошення інформації і вимагають вибачень.

Ну хіба треба пояснювати, що ця інформація - надзвичайно чутлива і делікатна тема? Такі речі не можна просто брати й озвучувати зі сцени.

І тут ми знову впираємося в одну й ту саму проблему - відсутність системи.

Кожен виступ, кожна промова, кожен публічний пост президента мають проходити відповідну перевірку. МЗС, Міноборони чи інше профільне відомство має чітко розуміти, що саме і в якому контексті можна говорити публічно. Особливо коли йдеться про міжнародні відносини чи військову інформацію.

Не можна розповідати все, що хочеться або що в цей момент прийшло в голову. Так держава не працює.

Я взагалі постійно ставлю собі питання: як ми досі не розвалилися, дивлячись на те, як усім цим керують?

Тому що інституції, які будувалися в державі роками і закладені давно, досі продовжують працювати і якось ще тримають це все. Але з кожним днем це все ще більше руйнується.

Сьогодні у нас черговий дипломатичний скандал із Південною Кореєю.

Але скільки можливостей ми вже втратили через те, що комусь захотілось щось сказати? Скільки допомоги, підтримки від цієї країни ми втратили?

Це точно було того варте?