Для захисту Кременчука від поводі спорудили дамбу.Вона коштувала шість мільйонів карбованців. Це вартість глини, чорнозему,, піску, цементу, граніту і робочих рук. Дамбу будували чотири роки; цього літа її закінчують.Вона простяглася на вісімнадцять кілометрів, і насипний пухкий грунт опинився в міцному кільці. Кільце заважає весняному скаженому розливу.Про набіги Дніпра пам’ятають старожили, жителі Єленської вулиці, тютюнники фабрики Гурарія. Розпитай їх, і вони розкажуть про ге, як вода заходила в кімнату, як на постелях випливала подушка і, рятуючись від загибелі, в один якийсь куточок цієї подушки збігалися блощиці. Тютюнники пам’ятають поводі і козаків.Новий, стягнутий дамбою Кременчук, вони називають зразком Москви. Козаки і поводі були жорстокі. Від погромів тютюнники ховалися по вбиральнях. Від Дніпра вели рятувалися на горищі. Дніпро хитав хисткі палі хатинок. Розпитай старожилів, вони розкажуть. В 1935 році будівництво дамби наближається до краю.Глина. Чорнозем. Граніт. Каменярі. Шість мільйонів карбованців. І вже не страшно, що Дніпро буває скаженим: школи, підприємства, жилі будинки огороджені надійною стіною. Шість мільйонів пішли на користь.Більше тут: https://okrain.net.ua/article/aleyi-nad-dniprom/