За Нобелівку Енн Карсон радію, як за рідну, бо давно знаю і люблю її як перекладачку (хоча геть не знаю як поетку), отже, це немовби хтось із нашого ремесла здобув славу й успіх! Якщо ви бачите в інтернеті дуже смішні чи дуже зворушливі цитати з давньогрецьких драм - це майже напевно переклад Енн Карсон.

Ось це - Енн Карсон:

PYLADES: I’ll take care of you.
ORESTES: It’s rotten work.
PYLADES: Not to me. Not if it’s you.

І це - теж Енн Карсон:

SLAVE: You won't kill me?
ORESTES: Go.
SLAVE: Fabulous.
ORESTES: Unless I reconsider.
SLAVE: Not fabulous.

Для порівняння - ось як це звучить у перекладі Едварда Філіпа Колріджа (1891):

PHRYGIAN: Thou wilt not kill me after all?
ORESTES: Thou art spared!
PHRYGIAN: O gracious words!
ORESTES: Come, I shall change my mind-
PHRYGIAN: Ill-omened utterance!

І в перекладі Джона Пека і Френка Нісетіча (1995):

PHRYGIAN: You aren't going to kill me?
ORESTES: No.
PHRYGIAN: That's good to hear.
ORESTES: Wait! I've changed my mind.
PHRYGIAN: Sounds bad for me.

Я не знаю давньогрецької, тож не беруся судити, що там в оригіналі, але припускаю, що Енн Карсон - далеко не найближча до букви оригіналу. Зате, якщо вважати, що ця сцена - така антична slapstick comedy, то Енн Карсон прекрасно передає весь цей абсурд, залучаючи ті риторичні прийоми, які маркують slapstick comedy вже для нас (тавтологія, лаконічніші формулювання, щоб увиразнити гег). Словом, прекрасний приклад одомашнення. Чи це той переклад, за яким варто вивчати особливості оригіналу? Ні. Чи це той переклад, від якого читач-не античник отримає масу задоволення? Ага.

Чи от, скажімо, ще прекрасне:
CHORUS: Can you tell me what's happening inside?
SLAVE: Where I come from people say "bad shit happening" when they mean death. Another quaint barbarian idiom is "real bad shit happening"—that covers blood on the floors and a houseful of swords.

(У перекладі Джона Пека і Френка Нісетіча: "Ailinon! Ailinon! wail the barbarians, striking up the Asiatic death chant, Aiai! when the blood of kings shed by iron blades of Hadesis spilled upon the earth". Звісно, це кращий переклад для університетської аудиторії - але ж серце тут не стислося, правда? Тому це п'ятихвилинка заздрощів до великих ринків, де можуть існувати множинні переклади з різними стратегіями!)

Чи от ще з “Антігони” (теж дуже близьке до інших перекладів, але афористичніше):

HAIMON: no city belongs to a single man.
KREON: surely a city belongs to its ruler.
HAIMON: why not find a desert and rule all alone.

І на зовнішньому краю припустимого - початок "Антігони":
ANTIGONE: we begin in the darkand birth is
the death of us
ISMENE: who said that
ANTIGONE: Hegel
ISMENE: sounds more like Beckett
ANTIGONE: he was paraphrasing Hegel
ISMENE: I don’t think so

Звичайно, її стратегії не всі люблять - інша суперзірка від античних перекладів, Емілі Вілсон, украй скептична до її перекладів Сапфо: хвалить за недодавання свого ("The great thing about this translation is its poverty. Unlike other translators, Carson adds no possessive pronouns or definite articles that are not present in the Greek"), відзначає, що саме Карсон робить ефективно (перетворює Сапфо на переконливу модерністську поезію чи навіть перформанс, де тиша і білий простір стає частиною висловлювання, а не просто свідченням поганого збереження поезії через віки), але вважає, що це неприпустима байдужість до поетки з конкретного культурного прошарку, з конкретного соціального класу, з конкретного періоду, що писала поезію для дуже конкретних умов виконання і т.і.

Але її переклади - це точно захопливе читво.