Коли ми говоримо про книжки | Історик Юрій Юзич, працюючи з новими матеріалами фотоархіву Українськи...

Історик Юрій Юзич, працюючи з новими матеріалами фотоархіву Українських січових стрільців, оцифрованого Василем Лопухом, встановив, що жінка на цих фото — Стефанія Кобзей-Сіяк.Перед Першою світовою війною вона вступила до Львівського університету, поєднуючи навчання з учителюванням. На той момент це було великим досягненням, адже широкий доступ жінок до університетської освіти в Галичині тільки починався. Проте освіти не закінчила.Стефанія одружилася з Іваном Сіяком, помічником її батька в адвокатських справах. Коли почалася Перша світова, вони разом стали добровольцями Легіону Українських січових стрільців (УСС).Стефанія пройшла усі основні бої 1915 року, надаючи медичну допомогу воякам свого підрозділу.Після завершення Першої світової, під час розпаду Австро-Угорської імперії та створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), Стефанія Кобзей-Сіяк продовжила військову службу вже в складі Галицької армії, в організації якої важливу роль відіграли Українські січові стрільці. Наприкінці весни 1919-го у Станіславі (нині Івано-Франківськ) вона опинилася в «Залізному загоні», який формувався в момент різкого погіршення становища ЗУНР. Польські війська, посилені армією генерала Галлера, наближалися до міста, урядові установи й військові команди поспіхом готувалися до відступу.Тоді у місті перебувало безліч секретарок, канцеляристок, телефоністок та помічниць медичного персоналу. Багато з них стали доброволицями, які утворили окрему 4-ту дівочу сотню на чолі з хорунжою Марусею Кривівною (Кривою). До її складу увійшли близько 36 осіб.Але це не все — більше читайте у матеріалі Тетяни Швидченко.