Останньої суботи кожного місяця на Марсовому полі і Личаківському цвинтарі у Львові збираються родини загиблих на війні . Для спільної поминальної молитви.Гарнізонні священники згадують усі героїв. Поіменно. Сотні прізвищ. Й тих, хто загинув, але досі не похований, їх родини стоять біля портретів героїв. А ще звучить «невідомий воїн»…, останки якого досі не ідентифіковані і знайшли свій спокій тут, серед побратимів.Мене глибоко вразив цей ритуал спільної молитви. Щомісячне вшанування всіх загиблих поіменно. Нагадування про ціну нашої незалежності. Рідні загиблих- це велика і чутлива комʼюніті, якій дуже потрібна підтримка суспільства і памʼять. Дякую священникам різних конфесій, які щомісяця збирають згорьовані родини, багато в чому виконуючи функції, які б мала активно впроваджувати держава- підтримувати і шанувати, згадувати і дякувати. Вклонилися памʼяті наших друзів і колег, які знайшли останній спокій на Марсовому. Світлая памʼять десяткам тисяч українських героїв. Памʼятаємо щодня.