Юлія Свириденко прийшла сьогодні до парламенту з ідеальною зачіскою, макіяжем і в гарному білому піджаку. Тобто — з усіма атрибутами ображеної жінки.В принципі, їй є за що ображатися. Вона була слухняною виконавицею всіх «хотєлок» Банкової, старанно занотовуючи їх у свій блокнот. Усі популістські «тисячі», кешбеки і «є-бали».Але не допомогло.Відмову їхати до США можна списати на емоції. Але прагматично Юлія Анатоліївна, очевидно, розуміє, що може бути потрібною і тут — бажано на посаді глави реального центру управління країною, Офісу Президента. Що-що, а субординацію вона розуміє добре.Не виключаю, що вся ця кадрова чехарда була потрібна саме для того, аби позбавити реальних інструментів впливу та доступу до ресурсів потенційних кандидатів на президентських виборах. Тому подальша доля Буданова виглядає особливо цікавою. Як і те, чи піде за міністерським перезавантаженням ще й посольське.Шкода з уряду Свириденко хіба що Михайла Федорова. Бо йому насправді вдалося багато. Він змінив ситуацію як у своєму міністерстві, так і на полі бою. Завдяки нестандартному мисленню важко переоцінити рішення щодо Starlink чи максимального використання дронів-перехоплювачів проти «шахедів». Але у Федорова ще багато попереду, і його час, думаю, ще прийде.Новий прем'єр виглядає технократом. Очевидно, намагатиметься контролювати ключові міністерства — і добре знайому йому енергетику, і Мінфін. І, схоже, спробує бути більш суб'єктним, ніж Свириденко.Але найбільш дивне відчуття сьогодні викликала монобільшість у Верховній Раді. Депутати прийшли до лідера фракції Давида Арахамії з простим питанням: чи не можна було хоча б напередодні відставки уряду провести засідання фракції, щоб пояснити, що і чому відбувається?На фото — «Слуги народу», які намагаються отримати від Давида Арахамії відповідь на головне питання дня: Що взагалі відбувається?📝нардепка «ЄС» Вікторія Сюмар🇪🇺Слідкуйте за ЄС в Телеграмі!