Такс, пишу цей відгук особисто для @snoopydice, бо якби не вона, то нічого не було б 🤗✨Отже, українське фентезі «Тишени» від Марини Бородіної розповідає нам про магічний світ, де разом із людьми вживаються тишени та вокси. Тишени — керують свідомістю та стихіями, а вокси — проклинають словом.✨Мей — тишена, яка тікає з власного весілля у 16, бо її думку ніхто не питав (тут питань нема). Далі маємо таймскіп у п’ять років: вона вже доросла, впевнена в собі, живе окремо і будує своє життя. Але звісно ж її наздоганяє минуле і починається наш основний сюжет.✨По героям — взагалі не моє.Мей ніби сильна і впевнена, але це часто виглядає не як сила, а як зверхність. Вона постійно думає, що вона найрозумніша, нічим не ділиться і принципово мовчить там, де два слова вирішили б половину непорозумінь. Мене це дратувало 😵✨Ліам — класична мрія всіх жінок, а по факту поводиться як дитина. Бісив всю книгу. Хімії між ними я взагалі не відчула. Мене дратували обоє, але Ліам — більше.✨Сюжет намагається бути політичним: революції, боротьба за владу, інтриги. Але виглядає це як набір гучних слів без нормального пояснення. Революція згадується мало не на кожній сторінці, але коли вона почалась, як працює, хто її фінансує — взагалі не ясно. Мама Ліама ніби її очолює, але що вона реально робить — теж загадка.✨Те саме з силами — ідея є, але пояснень майже немає, описів бракує, і через це складно взагалі зануритись у світ. 📚Мені складно читалось і якогось захоплення я не відчула(Ставлю 6 тишен з 10 🙄#відгук #тишени