Дуже важкий день для Києва. Співчуття всім, кого вбила росія цієї ночі. Для мене особисто – також не найлегша дата. Сьогодні день народження мого двоюрідного брата, також Олександра. Йому мав виповнитись 31 рік. На жаль, цієї весни він загинув. Ми ніколи не називали себе «двоюрідними братами», бо росли разом і завжди були дуже близькі. Як справжні рідні брати. Саня був однією з найміцніших опор у моєму житті і найкращим другом. Він працював на військовому виробництві і своїми руками створював українську зброю, яка завдавала ворогу болі і збитків. Я не можу розповідати деталі про ці засоби, але вони активно працювали по території агресора. Я також поки що не можу говорити про час і обставини смерті брата, але він загинув на своєму робочому місці. Створюючи українську зброю. Це теж частина нашого опору. І теж ціль для нашого ворога. Я дуже пишався тим, що робить Саша, а він ставився до роботи старанно і відповідально. Наш ВПК – це не просто предмет для гордості і покарання агресору. Це також люди, які в ньому працюють, віддають на це свої знання, час, ресурси і душу. На жаль, інколи і життя. Спи спокійно, братику. Люблю тебе. З днем народження.