Олександр Нотевський | Зараз скажуть, що ОПешний пропагандист виправдовує злив удару по Черво...

Зараз скажуть, що ОПешний пропагандист виправдовує злив удару по Червоній площі, але, як казав класик, POHUY. Останні дні ви спостерігали інформаційно-дипломатичну битву під назвою «Десакралізація чма» (назва авторська, неофіційна). Цю битву ми виграли ще до того, як вийшли на ринг. Дано: парад на 9 мая – головна пропагандистська подія путінської Росії, яка десятиліттями була символом т.зв. «імперської величі». Сакральність дійства чудово описав Ресургам. В найкращі роки на свято побєдобєсія зʼїжджалися усі провідні світові лідери, і Росія на день ставала центром планети. В найгірші – хоча би збирались класичні «васали» Москви уважити старшого брата. Парад побєди 2022-го мав пройти в Києві. Таймінги СВО були підібрані ідеально: десь в березні закінчили би зачистку столиці, до травня взяли би під контроль всю Україну і завершили фільтраційні заходи. В 2022-му пройшлись би по Хрещатику на своїх танчиках з триколорами і радянськими стягами, а в 2023-му мабуть привезли би і Путіна. Це була альтернативна реальність. А тепер реальність, в якій існуємо ми. На 5-й рік спецоперації з демілітаризації України, яка вже триває довше, ніж уся вєлікая атєчствєная, режим, побудований на міфологемі побєди, був змушений вимолювати безпечне проведення свого параду. Парад проходить без військової техніки. Рівень міжнародного представництва – десь як на суботнику в дурдомі. ППО стягнуто з усієї Росії. Москву на кілька днів відкинули в середньовіччя і позбавили базових цифрових послуг. І все тому, що в нас на руках були карти. Реальний важіль тиску. Позиція сили, з якою вони нічого не могли зробити. Ми виграли цей раунд рівно в моменті, коли отримали саму можливість зірвати їм парад, а вони – продемонстрували неспроможність цьому протидіяти. Парадокс у тому, що який би ми не обрали сценарій – кожен хід був би виграшним для нас і програшним для них. Пограємось ще раз в альтернативні реальності: Сценарій №1. Ми завдаємо масованого удару по параду в Москві, і він проходить успішно. Це була би найбільша пропагандистська поразка в історії сучасної Росії. Крейсер «Москва» нервово курить на дні. Сценарій №2. Ми завдаємо масованих ударів по інших обʼєктах ВПК і економіки поза Москвою, користуючись їхньою незахищеністю через пріоритет параду для ППО. Маємо реальний військовий ефект і зірване «свято» – поки ви там в Москві побєдобєсітє, у вас палає вся інша Росія. Сценарій №3. Ми завдаємо удару по Москві, але всі наші дрони збивають. Теж чудовий ітог СВО – парад побєди і вєлічія під акомпанемент вибухів, роботи ППО і здатності противника атакувати твою столицю (який не мав такої здатності ще 4 роки тому). Ну і під тривогу Путіна, мабуть, сховали би в бункер десь на 30-й секунді в прямому ефірі. Сценарій №4 (ми тут). Україна відмовляється від ударів в обмін на значущу поступку. В цьому випадку – повернення 1000 українців додому. Це половина всіх полонених, обміняних в 2025 році. Востаннє такий обмін відбувся рік тому. І Росія не пішла би на це, якби не наш важіль тиску і наша позиція сили. В кожному з цих сценаріїв Україна досягнула би своїх цілей завдяки своїй силі, а Росія – показала би світу свою слабкість. Власне, вона вже її показала – кастрацією свого параду і цирком з умовлянням нас не бити. Парад в Москві проходить тому, що Україна отримала те, що хотіла, і буквально дала дозвіл на його проведення. Путін і всі до нього наближені прекрасно це розуміють. І він проходить без військової техніки і з неймовірними делегаціями з «Південної Осетії», «Абхазії», Лаоса і Республіки Сербської (не плутати з Сербією). Удари по Росії відбуваються в щоденному робочому режимі, а в цьому році в березні вперше за всю війну перевищили російські удари по Україні. Вони продовжаться і після 9 травня. А ця ганьба з Путіна не змиється вже ніколи. P.S.: після попереднього поста від каналу відписалась певна кількість людей. Наскільки я можу зрозуміти, у вас немає жодної близької людини в російському полоні. Я вам щиро бажаю, щоб так було і надалі.