Податковий консультант - все про податки 🇺🇦 | Чи справді акти приймання-передачі послуг тепер скасовані?В останні дн...

Чи справді акти приймання-передачі послуг тепер скасовані?В останні дні інтернет облетіла новина, що Верховна Рада начебто скасувала акти приймання-передачі послуг і тепер їх складати не обов’язково, а можна, як в інших цивілізованих країнах, просто направити рахунок-фактуру (інвойс) – і все. Насправді це не зовсім так.Відповідно до законопроекту №14023, який був прийнятий Верховною Радою 24 лютого 2026 року у ІІ читанні, стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» була доповнена абзацом восьмим наступного змісту:«Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим цієї частини реквізитів зі сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень цього абзацу не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу». Отже, для того, щоб можна було обійтися без акту приймання-передачі робіт чи послуг, між замовником і виконавцем має бути укладений письмовий договір, який це передбачає.Чи повинен це бути саме договір, тобто документ, який так називається?Згідно з приписами абз. 1 ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України:«Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом». Тобто теоретично це може бути не тільки документ із назвою «договір», а фактично будь-яке листування між виконавцем і замовником.Але у мене немає жодного сумніву, що виходячи із того, яким чином сформульований текст прийнятих змін – податкова в обов’язковому порядку буде вимагати саме наявність підписаних договорів, а не просто листування між сторонами.З огляду на це фактично ніхто акту приймання-передачі робіт (послуг) не скасовував. Бо якщо між сторонами не буде підписаного про це договору, їх складання залишається обов’язковим – якщо, звісно, замовник хоче включити вартість цих робіт чи послуг до складу своїх витрат. Що ж стосується ФОП – платників єдиного податку, то для них усе трошки простіше. Але про це я розкажу вже в одній із наступних статей.А поки що лише можу сказати, що у випадку, коли не йдеться про включення вартості робіт чи послуг у витрати, для ФОП – платника єдиного податку достатньо будь-якого документа, який підтверджує, за що саме він отримав оплату. Головне, щоб назва послуги максимально відповідала його КВЕД (докладніше про це в моєму відео «Що заборонено писати у призначенні платежу ФОП»).