Fuente
Національний науково-природничий музей НАН України 🇺🇦 | У радянській школі навіть біологія не залишалася поза ідеологією. Авто...
530 Vistas/Alcance
2026-10-07 13:38
Mensaje №1192
У радянській школі навіть біологія не залишалася поза ідеологією. Автор статті «Житія біологів» - прихований прийом радянської пропаганди», наш колега Леонід Горобець @стромата простежив, як це працювало на прикладі шкільних підручників 1933–1991 років.
Учням не просто розповідали про науковців, їм фактично формували пантеон «правильних» героїв науки. Одних учених багаторазово прославляли, їхні біографії перетворювали на своєрідні «житія», інших замовчували або згадували побіжно.
Особливо показовою була система замовчування українських учених. У радянських підручниках практично не знаходилося місця для таких видатних науковців, як Володимир Бец, Микола Гамалія, Данило Заболотний, Микола Холодний, Борис Балінський та інших. Натомість наукові здобутки багатьох діячів імперського й радянського простору подавалися як частина переважно російської наукової традиції.
Показово й те, що змінювався навіть зміст одного й того самого підручника залежно від політичної ситуації. Те, що в одному виданні вважалося науковою істиною, в іншому могло піддаватися нищівній критиці.
Історія науки це ще і історія того, кого, як і чому нам дозволяли пам’ятати, а старі підручники сьогодні можуть бути цінним джерелом для того, щоб побачити ці механізми та критично переосмислити успадковану картину науки.
Повний текст статті ТУТ
Ілюстрація: Олександри Джиганської / @alexandradzh
Учням не просто розповідали про науковців, їм фактично формували пантеон «правильних» героїв науки. Одних учених багаторазово прославляли, їхні біографії перетворювали на своєрідні «житія», інших замовчували або згадували побіжно.
Особливо показовою була система замовчування українських учених. У радянських підручниках практично не знаходилося місця для таких видатних науковців, як Володимир Бец, Микола Гамалія, Данило Заболотний, Микола Холодний, Борис Балінський та інших. Натомість наукові здобутки багатьох діячів імперського й радянського простору подавалися як частина переважно російської наукової традиції.
Показово й те, що змінювався навіть зміст одного й того самого підручника залежно від політичної ситуації. Те, що в одному виданні вважалося науковою істиною, в іншому могло піддаватися нищівній критиці.
Історія науки це ще і історія того, кого, як і чому нам дозволяли пам’ятати, а старі підручники сьогодні можуть бути цінним джерелом для того, щоб побачити ці механізми та критично переосмислити успадковану картину науки.
Повний текст статті ТУТ
Ілюстрація: Олександри Джиганської / @alexandradzh