Ще з 2014 року ми казали, що російсько-українська війна змінює саму тканину світової реальності. Кінець історії був остаточно скасований разом із першими російськими «зеленими чоловічками» на території українського Криму. Російсько-українська війна на Заході ж стала випробуванням здорового ґлузду його think tank спільнот. Ми спостерігали за тим, як викривали себе російські інтелектуальні проксі й за тим, як дискредитували себе цілі осередки альтер-глобалізму. Поза тим, це був неминучий і необхідний процес очищення та прояснення.

Один зі світлих розумів європейської правиці, колишній комбатант, авантюрист, а нині есеїст зі строкатою життєвою біографією Ґабрієле Адінольфі натомість проявив послідовну проукраїнську позицію, демонструючи авторитетний приклад для молодших колег. Тоді як чимало правих публіцистів повторюють пласкі тези російської пропаганди, плачуть за дугіною і зітхають щодо цін на комуналку, Адінольфі дивиться на війну як про іскру та історичний шанс.

Його актуальні роздуми про перспективи російсько-української війни цілком органічні. Навіть традиційна для європейської правиці критика Америки тут має важливий наголос — Україні потрібно більше військової допомоги, і чимшвидше:
https://plomin.club/adinolfi-war/