Fuente
Незнайка-ресторатор | Ремонт вежі (заготівельний цех) продовжується. Тут я приділяю часу вп'...
754 Vistas/Alcance
2025-02-20 12:54
Mensaje №222
Ремонт вежі (заготівельний цех) продовжується. Тут я приділяю часу вп'ятеро більше, ніж піцерії у Білій Церкві. І там, і там доводиться все робити своїми руками. А заощаджені гроші краще витратити на обладнання.
Нам потрібно просвердлити два великі отвори, під припливно-витяжну систему та ще під коптильню, яку ми замовили й очікуємо до кінця лютого.
В інтернеті знайшли майстри з алмазного свердління. Подзвонили, поспілкувалися – це коштує близько 6 тис. грн.
Подумали з Богданом, розкинули мізками і якось жаба задавила розлучатися з шістьма тисячами.
Знайшли компанію з прокату інструментів та взяли на добу в оренду апарат алмазного свердління за 800 грн та дві величезні коронки по 200 грн. Усього 1200 грн. (На фото ми як два термінатори. На ютюб каналі є процес, як ми з Богданом свердлимо).
Саму установку, щоб свердлити, потрібно закріпити до стіни - це виявилося складніше, ніж свердління. Але найскладніше - це зняти коронку. Для цього нам довелося пошукати великі ключі та фізично під напружитися, щоб відкрутити та зняти її, заповнену цеглою.
Припливно-витяжну систему збираємо зі старого обладнання, яке вдалося вивезти із Покровська.
Минулого разу ми мили канальні вентилятори на мийці самообслуговування для автомобілів: залили піною та облили напором води. Тепер вони як новенькі – чистенькі та красиві. Хотіли встановити, але з підшипників витекло мастило і двигун почав кректати. Розібрали, зрозуміли, треба міняти підшипники. У пошуках об'їздили весь Бориспіль, але все ж таки нам пощастило, дві штучки знайшли на ринку. Відремонтували, а на вулиці вже стемніло. Встановлювати довелося по темряві. Прикріпили до паркану прожектор.
Загалом закінчилося все добре.
За досвідом можу сказати, що найдорожче в ремонті та підготовці приміщення під громадське харчування - це припливно-витяжна система. Я завжди наймав майстрів, а Богдан робив її собі сам. І ось зараз я прозрів, коли сам робив, на скільки це виходить не лише нескладно, а й економно - як, втім, і все інше в ремонті.
Хочемо з Богданом придумати назву для нового ресторанчика у нашому спільному проєкті. Якщо у когось є ідеї цікавої назви та бажання допомогти, пишіть у коментарях.
Вирішили зробити козирок над входом, вийшов, як у дорогому бутику Парижа. Кому цікаво можна подивитися на ютюб каналі Незнайка Ресторатор.
Закріпили димар з нержавіючої сталі і наш вхід відразу набув ще більш солідного вигляду.
На ОЛХ знайшли апарат шокового заморожування. Чувак його виставив за 55 тис. грн. Ціна дуже хороша, якщо такого плану брати новий – це 120 тис. грн. Домовилися подивитися, поки їхали до нього до Києва, він ціну підняв до 65 тис., сказав, що апарат новий, довго стояв без діла. Ми вже незадоволені та обурені, але все одно вирішили зустрітися і подивитися. Включили перевірити, чи працює, але якось дивно.
Були підозри, що якщо пощастить, треба заправити фріоном. Якщо не пощастить, то трішки можна потрапити на ремонт. Пояснили чуваку, що апарат із проблемою і може вилізти ремонт. Сторгувалися та забрали за 35 тис. грн для такого апарату це задарма.
Трохи довелося повозитися з ним, заправили фріоном, купили тимчасовий, новий двигун вентилятора, який замовили за 1800 грн. Апарат запрацював.
Рідний двигун потрібно відремонтувати, перемотати обмотку і потім встановимо назад.
Ще купили нову локшинорізку. Поміняли стелю в коридорі та туалеті. Зробили замість сходинок з одного залу до іншого пандуса, так зручніше буде перевозити візки.
У Білій Церкві швидкість ремонту не така, як хотілося б - катаюся раз чи два на тиждень. Але є й плюси, якщо порівнювати з будівельниками, які робили мені перед цим, то у мене виходить швидше за два дні, ніж у бригади за тиждень, і до того ж не потрібно платити космічно дорого.
Для мене це загадка, невже будівельників влаштовує довго сидіти на одному об'єкті. Чому не зробити швидко і взяти інший об'єкт, щоб заробити!?
Нам потрібно просвердлити два великі отвори, під припливно-витяжну систему та ще під коптильню, яку ми замовили й очікуємо до кінця лютого.
В інтернеті знайшли майстри з алмазного свердління. Подзвонили, поспілкувалися – це коштує близько 6 тис. грн.
Подумали з Богданом, розкинули мізками і якось жаба задавила розлучатися з шістьма тисячами.
Знайшли компанію з прокату інструментів та взяли на добу в оренду апарат алмазного свердління за 800 грн та дві величезні коронки по 200 грн. Усього 1200 грн. (На фото ми як два термінатори. На ютюб каналі є процес, як ми з Богданом свердлимо).
Саму установку, щоб свердлити, потрібно закріпити до стіни - це виявилося складніше, ніж свердління. Але найскладніше - це зняти коронку. Для цього нам довелося пошукати великі ключі та фізично під напружитися, щоб відкрутити та зняти її, заповнену цеглою.
Припливно-витяжну систему збираємо зі старого обладнання, яке вдалося вивезти із Покровська.
Минулого разу ми мили канальні вентилятори на мийці самообслуговування для автомобілів: залили піною та облили напором води. Тепер вони як новенькі – чистенькі та красиві. Хотіли встановити, але з підшипників витекло мастило і двигун почав кректати. Розібрали, зрозуміли, треба міняти підшипники. У пошуках об'їздили весь Бориспіль, але все ж таки нам пощастило, дві штучки знайшли на ринку. Відремонтували, а на вулиці вже стемніло. Встановлювати довелося по темряві. Прикріпили до паркану прожектор.
Загалом закінчилося все добре.
За досвідом можу сказати, що найдорожче в ремонті та підготовці приміщення під громадське харчування - це припливно-витяжна система. Я завжди наймав майстрів, а Богдан робив її собі сам. І ось зараз я прозрів, коли сам робив, на скільки це виходить не лише нескладно, а й економно - як, втім, і все інше в ремонті.
Хочемо з Богданом придумати назву для нового ресторанчика у нашому спільному проєкті. Якщо у когось є ідеї цікавої назви та бажання допомогти, пишіть у коментарях.
Вирішили зробити козирок над входом, вийшов, як у дорогому бутику Парижа. Кому цікаво можна подивитися на ютюб каналі Незнайка Ресторатор.
Закріпили димар з нержавіючої сталі і наш вхід відразу набув ще більш солідного вигляду.
На ОЛХ знайшли апарат шокового заморожування. Чувак його виставив за 55 тис. грн. Ціна дуже хороша, якщо такого плану брати новий – це 120 тис. грн. Домовилися подивитися, поки їхали до нього до Києва, він ціну підняв до 65 тис., сказав, що апарат новий, довго стояв без діла. Ми вже незадоволені та обурені, але все одно вирішили зустрітися і подивитися. Включили перевірити, чи працює, але якось дивно.
Були підозри, що якщо пощастить, треба заправити фріоном. Якщо не пощастить, то трішки можна потрапити на ремонт. Пояснили чуваку, що апарат із проблемою і може вилізти ремонт. Сторгувалися та забрали за 35 тис. грн для такого апарату це задарма.
Трохи довелося повозитися з ним, заправили фріоном, купили тимчасовий, новий двигун вентилятора, який замовили за 1800 грн. Апарат запрацював.
Рідний двигун потрібно відремонтувати, перемотати обмотку і потім встановимо назад.
Ще купили нову локшинорізку. Поміняли стелю в коридорі та туалеті. Зробили замість сходинок з одного залу до іншого пандуса, так зручніше буде перевозити візки.
У Білій Церкві швидкість ремонту не така, як хотілося б - катаюся раз чи два на тиждень. Але є й плюси, якщо порівнювати з будівельниками, які робили мені перед цим, то у мене виходить швидше за два дні, ніж у бригади за тиждень, і до того ж не потрібно платити космічно дорого.
Для мене це загадка, невже будівельників влаштовує довго сидіти на одному об'єкті. Чому не зробити швидко і взяти інший об'єкт, щоб заробити!?