Привіт! Я Марина, мені 38. Цей текст пишу очима за допомогою спеціального пристрою, який відстежує рух зіниць і дає змогу повноцінно керувати комп'ютером. Нові технології перетворили мене з безпорадного овоча на особливу форму життя, яка має майже всі віртуальні функції здорової людини. Це приголомшливо! Я - активна мама двох підлітків і письменник, незважаючи на те, що 80% мого тіла паралізовано. Захворювання називається БАС. Широкій аудиторії воно відоме завдяки життєвому шляху відомого вченого Стівена Хоккінга. Я більше не можу говорити, ходити, рухати руками, їсти і пити. Усі поживні речовини і вода вводяться в мій організм через гастростому (дірка з трубкою в животі). Моя мета: освоїти досконало всі функції ШІ і на своєму прикладі відкрити нові можливості людям з обмеженими можливостями, яких в Україні зараз мільйони. ШІ здатний значно підвищити їхню якість життя, набути впевненості у своїх силах і освоїти професії, які дадуть змогу заробляти, маючи в активі лише мозок і очі, ну а якщо є руки або здатність говорити, так це взагалі джекпот! Такий текст написала Марина в чаті нашого курсу у січні 24 року. Коли я його прочитав, то емоції були як приблизно у вас зараз. Коли ми запускали навчання, то не думали, що AI може змінювати життя. Сьогодні, два роки по тому, я можу сказати, що історій, від яких по тілу починають бігати мурашки, дуже-дуже багато.Нещодавно Марина випустила свою книгу і ми записали з нею інтерв’ю. Звісно, ми не могли це зробити у традиційному форматі, але нам знову допомогли нейромережі. Якщо ви хочете більше дізнатися про Марину та її шлях, подивіться інтерв'ю на каналі Alpi Live. Такі історії надихають!