«Римляни вже опинилися в невигідному становищі: залишаючись у строю, вони зазнавали ударів; намагаючись іти вперед разом, зазнавали тієї самої долі, не маючи змоги завдати рівної шкоди ворогові, бо парфяни, вразивши їх, відразу відступали.»…«Римляни, сподіваючись, що ворог, вичерпавши свої стріли, або припинить битву, або вступить у рукопашний бій, терпляче зносили своє нещастя. Але коли дізналися, що в нього є безліч верблюдів, нав’ючених стрілами, і що передові, об’їжджаючи їх, беруть нові стріли, то Красс, не бачачи кінця лиху, почав впадати у відчай.»…«Будучи стиснені на малому просторі й штовхаючись один об одного, вони вражалися стрілами. Вони вмирали не швидкою й легкою смертю, а від жахливого болю й мук приходили у відчай, качалися по землі зі стрілами, що застрягли в них, ламали їх у ранах, а коли намагалися силою витягти з тіла загнуті гачком вістря, які в’їдалися в жили, то ще більше роз’ятрювали свої рани й самі собі шкодили. Багато хто таким чином вмирав; живі не могли діяти й захищатися.»…«Ніч для римлян була жахливою. Ніхто не думав ні про поховання померлих, ні про лікування поранених і вмираючих; кожен оплакував лише себе. Вони не сподівалися на порятунок, якби залишилися тут до ранку чи якби вночі пішли назад безмежною рівниною. Немало турбот завдавали їм поранені, бо, будучи перевозимими, вони перешкоджали б швидкості відступу, а залишаючись позаду, криком своїм викрили б рух війська.»…«Голову й руку Красса Сурена відіслав до Вірменії до Гірода, але водночас пустив чутку, що везе в Селевкію Красса живого, і готував певне смішне торжество. Одного з полонених, на ім’я Гай Пакціан, чоловіка, дуже схожого на Красса, одягли в одяг варварської жінки, звеліли йому відповідати тим, хто називатиме його імператором Крассом, і посадили на коня. Перед ним на верблюдах сиділи сурмачі й кілька лікторів. З їхніх палиць звисали гаманці, а на сокири були наткнуті щойно відрубані голови римлян. За ними везли селевкійських гетер-співачок, які співали смішні й непристойні пісні, знущаючись із жіночої боягузливості й підлості Красса. Весь народ був глядачем цього смішного торжества.»Sic transit gloria mundiЗображення - битва при Каррах в уявленні сучасних художників