«На той час люди мали сильні руки, швидкі ноги й міцне тіло й не знали втоми, але своїх природних дарів не вживали ні на що чесне й корисне; навпаки, вони пишалися своєю безмірною зухвалістю. Їхня сила знаходила застосування в кровожерності й жорстокості — в тому, що вони грабували, кривдили й нищили все, що траплялося їм на дорозі. На їхню думку, люди шанували почуття сорому, справедливості, неупередженості й людяності тому, що боялися самі кривдити й остерігалися кривди від скривдженого. Сильним, на їхнє переконання, не личило думати про щось подібне. Геракл під час своїх мандрів убив і знищив одних із них, інші ж у страху ховалися при його наближенні, тікали й були зневаженими у своєму приниженні.» Порівняльні життєписи. Тесей і РомулЧасто можна почути думку, що гординя це гріх лише у християнському світогляді, а от до-християнські європейці були горделивими, і не бачили у цій рисі гріха. Натомість, гординя, надмірна зухвалість, «сила є право» засуджувалися і ними, що розмиває уявний кордон між до-християнським та християнським поглядом на цю тему.