Я розповім вам про напрямок.Про напрямок де творилась історія, і горіли танки. Про напрямок де за два роки віддали три поля, і поміняли командувача ворожої армії. Про напрямок який не сильно світився в медіа, але завжди був гарячим. Я розповім вам про Сіверськ. Чи знаєте ви які прекрасні озера біля Спірного? Як сяє оком Саурона-НПЗ, в об'єктиві Autel 4N? Скільки горілої техніки стоїть вздовж посадок?Ми - знаєм. Ми це Сіверська тусовка, підрозділи, які пліч-о-пліч 2 роки утримували всі хвилі наступів ворога. 81, 54, 118, 4, 10. Ці цифри стали кодом від замка тримаючого ворота до Сіверська. Поки на інших напрямках в день віддавалось по 30км, без механізованих штурмів, ми відбивали по три мехштурма в день як рутина. Цей напрямок дав СОУ десятки героїв України, і сотні героїчних історій. Там давно не бувало контрнаступів, деблокад, операцій спп на гелікоптерах, максимум врив новоствореного МПБ на Іванодар. Там неможливо відрізати логістику ворога, тому що перед тобою НПЗ, а за ним Лисичанськ. Там масштабувалась новітня тоді ворожа розробка "Штора", там 10-ка палила Т-90м Прорив ефками з мавіка, а 54-ка умикнула у підорів з під носа Т-90С.Там Карабас і Рафік перевернули бліндаж Ахмата своїм фпв з тушонкою, а ми спалили їм 2 вантажівки. Там ми робили великий тектонічний здвіг в Спірному, і знищили рефрік на ГРП. Там ми втратили десятки друзів, і знищили тисячі ворогів. Два роки ми стояли стіною навколо міста Сіверськ, тим самим купляючи спокій Слов'янську. Цей напрямок не був медійним, тому що медійними завжди лишаються напрямки де все пройобано. Там де важкою працею ворога зупинено і стабілізовано - новинарням не цікаво. Але незважаючи ні на що - Сіверськ лишається прикладом стійкості і згуртованості. Це місце де маленькими силами, декількох підрозділів ворог за кожен метр просування платив непомірну ціну кров'ю. Спірне вони офіційно брали разів 5, Івано-дарівку раза 3, Верхньокам'янське теж раз 5. І хоч я і ненавиджу цей напрямок через те скільки друзів я там втратив, і через те що 2 роки на одному місці це забагато, але мені все рівно сумно від того що фінальну піздячку за Сіверськ ми схоже пропустим. Все ж таки ми два роки були його вартовими. І під кінець я хочу побажати сил і наснаги братві з Сіверська. 118 Жуки, ББС 54,2МБ 54, МПБ Інкогніто 54, горнякі 10, обіймаю. Тримаєм стрій!На відео момент знищення рефрижератора на ГРП, який перед тим не могли знищити півтора роки