Не нам судити, але | Учора випадково почала дивитися фільм без особливих очікувань — а він ...

Учора випадково почала дивитися фільм без особливих очікувань — а він виявився найкращим, що я бачила у 2025 році!Називається він «Життя Чака», 2024 р, знятий за оповіданням Стівена Кінга. Але не думайте, що це жахи чи трилер — Кінг насправді пише ще й круті філософські історії, за що я його і люблю.Загалом, усе починається з занурення глядача в атмосферу наближення апокаліпсису. Каліфорнія зруйнована розломом плит, Скандинавія йде під воду, дороги кришаться просто під машинами, інтернет у всьому світі помер, а потім — телебачення й телефонія… У цьому нависаючому й такому тривожному відчутті зникнення людства ті, хто ще знаходить у собі сили жити, постійно бачать білборди, на яких зображений звичайний бухгалтер і напис унизу: «Дякую, Чак». Але яке відношення це має до всього, що відбувається🤯?Фільм розділений на три глави, і при цьому показані вони у зворотному порядку. Незважаючи на те, що уважний глядач зрозуміє розгадку цього світу вже через пів години після початку фільму, ця історія точно варта того, щоб її подивитися.Філософська притча про те, що Всесвіт може бути зовсім не тим, у чому нас намагаються переконати математики. Кіно, як і оповідання, є своєрідною метафорою думки, яку всім нам доведеться колись прийняти — наша смерть неминуча. Але чи означає це, що навіть якщо ми знатимемо, коли й де вона нас наздожене, тепер узагалі не варто жити?У фільмі дивовижно багато думок, які змусять задуматися надовго. Можливо, оповідь і подана досить просто (в цьому головна претензія до фільму), але саме цієї простоти, як у фільмах 2000-х, мені зараз і бракувало.Однозначно рекомендую цей фільм — тільки ні в якому разі не спойлерте собі сюжет, читаючи рецензії чи відгуки! Просто повірте мені на слово, увімкніть і насолоджуйтесь!