У кожної з нас свій спосіб дружити.Хтось пише першою [як Маша Вайнер].Хтось завжди готовий допомогти, але ніколи не попросить про допомогу сам [як Свєта].Хтось може не спілкуватися тижнями [як Маша Коваленко] й продовжувати відчувати близькість.А хтось болісно переживає відстань [як Олена, яка купує квитки в Україну кожні 3 місяці].До Дня друзів пропонуємо невелике дослідження себе у цих стосунках:1. Мій автоматичний сценарій у дружбі• Коли мені погано, я зазвичай…• Коли подрузі погано, я зазвичай…• Коли я ображаюсь, я…• Коли мені треба підтримка, я…• Коли подруга довго не пише, я…2. Що я найчастіше даю у дружбі• слухаю• підтримую• веселюсь• організовую• надихаю• кажу правду• приймаю• пам’ятаю важливе• зникаю і повертаюсь• тримаю дистанцію3. Що мені самій складно витримувати• допомогу• чужі успіхи• чесність• турботу• регулярність• близькість без користі• автономність подруги• конфлікт4. Моє сліпе місцеЩо я вважаю нормою в дружбі, хоча насправді це може бути моїм захисним механізмом?Наприклад:• «Я не люблю нав’язуватися» — чи боюся бути відкинутою?• «Мені нічого не потрібно» — чи мені складно просити про допомогу?• «Мені ок, що люди зникають» — чи я звикла нічого не очікувати?• «Я не конфліктна людина» — чи уникаю складних розмов?5.Що я найбільше ціную у дружбі?Відкрите питання.Дружба — це не лише про тих, кого ми обираємо. А й про те, якими ми є поруч із ними. Пересилайте подружкам, щоб влаштувати вечір відвертостей.Та зі святом, дівчат🍸