Наш Формат

Росія знову знищує українські книги.Цієї ночі внаслідок атаки було зруйновано фулфілмент Нової пошти, де зберігалися книги десятків українських видавництв і книгарень. Тисячі примірників згоріли.Серед них — і книги «Нашого Формату», які зберігалися на складах наших партнерів.Для ворога це просто коробки з книжками. Для нас — результат місяців і років роботи: праця українських авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, коректорів, друкарів. Книги, які мали потрапити до читачів, — тепер знищені.І це не випадковість. За останні два місяці росіяни вже не вперше атакують українську книговидавничу сферу. Вони б’ють по складах, друкарнях, місцях, де зберігають і поширюють українські книги.Ворог чудово знає, що знищує.Бо українська книга — це не лише папір і фарба. Це наша пам’ять, наша мова, наша культура, наші ідеї. Це спосіб розповідати про себе й залишатися собою.Ми висловлюємо співчуття нашим колегам-видавцям і книгарням, які цієї ночі втратили свої книги. І знаємо, скільки сил потрібно, щоб після таких ударів знову починати все спочатку.Але українська книга має залишатися на полицях.Тому зараз особливо важливо підтримувати українських видавців і книгарні — купувати книги, читати їх, дарувати, радити друзям.Бо кожна придбана книга — це не просто покупка. Це внесок у те, щоб українські видавництва продовжували працювати, нові книги виходили друком, а знищені наклади знову з’являлися на полицях.Вони можуть спалити книги.Але не можуть змусити нас перестати їх видавати, читати й купувати.Українська книга буде.

​До Дня поета пам'яті Максима «Далі» КривцоваЗапрошуємо вас «побути поруч» з Максимом, почути його голос і послухати його вірші. Але перед цим поділимося однією історією.Після загибелі Максима, завдяки його друзям і родині, нам вдалося зʼясувати, що Далі записав деякі свої вірші на студії звукозапису і дістати контакти звукорежисера Івана Шапкіна.Іван передав нам ці записи й розповів про роботу з Максимом:Мене Максиму порадили у фейсбуці спільні знайомі. У нього було дуже мало часу і потрібно було записати кілька віршів задля промоції книжки, яка мала невдовзі вийти. Запис відбувся на одній з моїх студій — Студії звукозапису Crosscountry. Я особисто записував читання Максима 12 вересня 2023 року. Це був звукозапис і редагування (монтаж дублів, редагування пауз і мовних артефактів, невеличка обробка) За рішенням родини та видавництва, і завдяки люб’язно наданим нам файлам Івана Шапкіна, ми виклали ці записи у відкритий доступ, аби кожен охочий міг долучитися до творчості Максима Кривцова й «побути поруч», почути його голос і послухати його вірші.До збірки увійшли такі нередаговані вірші:• «Ток-шоу. Війна на каналі забуття»• «Пролети. Пролети безпілотником»• «З неба падає щебінь дощу»• «Сірий, самотній, теплий Месіє»• «Звільнене місто пахне бурʼяном»• «Перевантажуємо тіло “В”»• «Так говорив Господь київських вулиць»• «Нікіта»Тож запрошуємо послухати аудіозбірку «Побудьте поруч» в застосунку «Наш Формат».Варто пам’ятати тих, кого ти знав живими. Осмислювати, відтворювати їхній досвід у своєму, писати про них вірші, робити про них проєкти писав Максим Кривцов...

Психіка може отримати травми не менш реальні за фізичні поранення. Але на відміну від хірургії, тут значно легше помилитися, спираючись на популярні поради замість перевірених наукових методів. Коли йдеться про бойовий стрес, ПТСР, моральну травму чи безсоння військового — ціна помилки надто висока, щоб покладатися на щось менше за якісні клінічні дослідження.Саме тому у видавництві «Наш Формат» виходить фундаментальна праця — «Психічне здоров’я військових та ветеранів. Клінічний посібник» (Крістофер Ворнер, Карл Кастро) за ініціативи Олега Гуковського та Спільноти Української Реформації. Це практичний посібник для психологів, психотерапевтів, медиків, соціальних працівників і родин ветеранів.Також ми підготували підбірку інших книг про психічне здоров’я, які в різний час входили в програму «Військо Читає» та будуть корисними військовослужбовцям і фахівцям, які з ними працюють. Замовляйте книжки для себе на nashformat.ua, а щоб отримати книжки на бібліотеку пишіть на пошту [email protected]

Сьогодні знаковий день, коли всією країною вшановуємо воїнів авіації, зенітних ракетних та радіотехнічних військ. День Повітряних Сил Збройних Сил України.Тож саме час згадати героя книги, написаної Владиславом Головіним «Збройні люди України. Історії, які ми розповімо онукам» .Андрій Пільщиков (Джус)Публікуємо уривок з книги:У перший же день повномасштабного вторгнення Андрій прибув до своєї бригади як доброволець. Він фактично взяв на себе місію координувати наземну оборону аеродрому бригади, забезпечив побратимів додатковими засобами зв’язку, необхідними ліками й харчуванням. Зі зброєю в руках захищав летовище від спроб десантування ворога. Його не одразу допустили до бойових вильотів — треба було поновити навички тренувальними польотами. А вже в середи ні березня він активно розпочав бойову роботу, долучившись до загону «Привид Києва» 40‐ї бригади тактичної авіації ПС ЗСУ. Серед здобутків Пільщикова — кілька збитих ракет і БПЛА ворога. Окрім цього, у бойовій роботі він багато допомагав сухопутним силам, знищуючи наземні цілі окупантів. Він літав на МіГ‐29, на момент загибелі мав понад 500 годин польотів, і це один із топових показників у Повітряних силах ЗСУ. Настрій у суспільстві на початку війни був пригнічений. Але кілька повітряних боїв українським пілотам вдалося виграти. Щоб трохи підбадьорити людей, Андрій і його бойові побратими підтримали народну легенду про Привида Києва і почали додавати в медіа ПС ЗСУ нову інформацію про героїчного пілота. Це був збірний персонаж, якому приписали повітряні перемоги різних бійців. Але для образу цього персонажа в соціальних мережах використовували світлини саме Андрія Пільщикова. Щоправда, найвідоміше фото Привида зробили ще у квітні 2019 року, коли Джус випробовував новий льотний шолом. Інші фото Привида Києва Джус спеціально робив у бойових умовах саме для підтримки легенди. Він завжди пояснював журналістам, що Привид Києва — це не конкретна людина, а узагальнений образ багатьох захисників неба над столицею.

#книговідгук_історика Автор: Едвард Дольнік🇺🇸Назва: "Динозаври на званій вечері. Як ексцентричні "вікторіанці" відкрили доісторичних істот і випадково перевернули світ"Видавництво: "Наш Формат"Перекладач: Геннадій ШпакДумаю, не так багато дітей-міленіалів оминула «динозаврова» лихоманка. Не берусь стверджувати за інші покоління, але моє точно гралося іграшоковими динозавтрами, читало різні екциклопедії та уявляло, як це – побачити динозаврів, як у легендарній франшизі Стівена Спілберга.Наскільки пригадую, якоїсь серйозної літератури про динозаврів не було – так, попса з яскравими малюночками у енциклопедіях, розмальовках та коміксах.Підозрюю, як би книга Едварда Дольніка трапилась мені в умовному 2006 – світ моїх захоплень міг би піти зовсім іншим шляхом, і замість шукати партизанські схрони у городі я копав би ями у пошуках викопних решток доісторичних істот. Я не жаліюсь, мене все влаштовує) Але читаючи цю книгу, періодично думав про те, а якби… якби цю книгу я читав у 13, а не 30 років.Уявіть собі світ початку 19 століття. Великі імперії панують над Землею, світ давно впорядкований та звичний – класи, що снують століттями, релігія, що пояснює все і скоро відсвяткує 2 тис років, природа, що існує для людини і світ, який неможливий без людини. Ідилічний, зрозумілий світ, який ось-осб готові зруйнувати кілька диваків – бідна жінка Мері Еннінг, що вижила в дитинстві від удару блискавкою і заробляла тим, що продавала дивні цікаві камінці, що періодично можна було знайти на узбережжі Ла-Маншу.Вільям Бакленд – дивак-геолог, що перетворив свій будинок на звалище кісток і досліджував (в тому числі й на смак) усе, що можна було знайти на землі і під землею.Річард Оуен – жахливо слизький і неприємний тип, який і придумав слово «динозавр» та вперше систематизував усі наявні дані про дивних істот.Хто такі динозаври? Може, тварини, що не пережили всесвітній Потоп?А може, біблійні чудовиська – той самий Левіафан? Чи дивні міфічні істоти, казки про яких розповідала бабуся?Або взагалі – ці рештки – абсолютне ніщо і виплід дивної людської уяви? Може це просто дивне, гарне, але лише каміння?Знахідки скам’янілостей породили, можливо, найбільшу кризу людської ідентичності від народження Ісуса. Ніколи і ніщо до цього так не перевертало уявлення про світ навколо, як дивні скам'янілості, що нагадували рештки чогось невідомого і неймовірно давнього. Чогось такого, що його вік неможливо уявити людським мозком.Якщо дивим кісткам мільйони років, то біблійний вік Землі – вигадка?Якщо людина – вінець Божого творіння, чому скільки часу планета існувала без людини?Якщо Бог – добрий і всемогутній, навіщо він створив істот, які вимерли?Питання, питання, питання. Десятки питань, на які неможливо дати відповідь, не переглянувши попередні судження, що існували століттями. Світ прийшов у рух. Ідентичність, що змогла пережити 1,5 тисячі років, змушена була якось реагувати на те, що Мері Еннінг знаходила на березі, а Вільям Бакленд досліджував у своїй квартирі-лабораторії.«Динозаври на званій вечері» - прекрасне дослідження на межі кількох наук – історії, геології, палеонтології та теології. Це те, що я люблю найбільш і від чого неймовірно кайфую. Книги «на межі» дозволяють вийти за звичні рамки історичного дослідження і глянути на історичний світ трошки ширшими очима.На початку ХІХ століття на Богом Благословенному острові несподівано виринули жахи з праісторії – дивні створіння, які змінили все. Можливо, динозаври - найбільш відомий приклад, як те, чого більше не існує в реальності, змінює саму реальність. Світ мав змінитись. Люди мали змінитись. Світогляд мав змінитись. Маленькі камінчики, що іноді виринали на світ Божий після бурь та ураганів, в руках Мері Еннінг та кількох одержимих науковців стали першою великою революцією ХІХ століття.

Це мої фаворити серед новинок "Нашого Формату". Можливо, колись мені до рук потраплять "Влада і прогрес" та "Насильство і суспільні порядки", але тоді про те і будемо писати. Ларсон мені дуже подобається. Пише на цікаві теми, фактологічно, легко. "Демон смути" такий собі інтелектуальний інфотеймент на папері. З анотації: документальний трилер Еріка Ларсона, присвячений місяцям, що передували Громадянській війні у США. Після перемоги Авраама Лінкольна на виборах 1860-го країна стрімко рухається у прірву глибокого політичного й морального розколу, спричиненого рабством. Південні штати виходять із Союзу, а напруга зосереджується навколо форту Самтер — місця, де невдовзі пролунають перші постріли війни. Що стосується "Підрозділу Х", то ця книга на часі. З анотації: ... про те, як Пентагон переосмислює війну, об’єднуючи військову міць із гнучкістю Кремнієвої долини. Автори, творці Defense Innovation Unit, показують, як США намагаються наздогнати технологічну революцію, яку вже активно використовує Китай.

​​🎯 Війна за увагу: як працюють російські наративиЯк росія використовує інформацію як зброю? Відповідь на це питання дасть Артем Захарченко — автор книжки «Наративи масового ураження. Тактики і стратегії інформаційної війни», доктор наук із соціальних комунікацій та голова ГО CAT-UA.👉 Це не просто презентація, де ви тільки слухаєте. Це дискусія, де можна ставити запитання, сперечатися, пропонувати власні кейси для розбору та разом шукати відповіді на те, як працює сучасна інформаційна війна. Модеруватиме подію Сергій Стуканов. Говоритимемо про російські інформаційні кампанії, тактичну й стратегічну комунікацію, боротьбу за увагу в цифровому середовищі та про те, як залишатися свідомими й суб’єктними в умовах постійного інформаційного тиску. Під час події Артем розбере кілька реальних прикладів ворожих наративів: як вони створювалися, чому поширювалися, на які емоції та переконання впливали і чому одні з них спрацювали, а інші — ні.📍 Вівторок, 9 червня🕦 19:00📌 Книгарня Наш Формат (пров. Алли Горської, 5)А ще під час реєстрації ви можете запропонувати власні кейси для розбору — ті наративи, кампанії чи інформаційні вкиди, які вас цікавлять найбільше. Це допоможе зробити розмову ще актуальнішою та предметнішою.Приходьте говорити про те, як інформація впливає на війну — і як війна змінює інформаційний простір.

​​Після богів: як язичництво пережило хрещення РусіЩо насправді сталося з давніми богами після хрещення Русі?🤔 Чи зникло язичництво разом із реформами князя Володимира Великого, чи лише змінило форму та продовжило жити в культурі, обрядах і народній уяві?Під час розмови з Павлом Салигою та Михайлом Назаренком простежимо шлях від пантеону княжої доби до народної демонології — світу чортів, русалок, домовиків та інших істот, які виявилися значно живучішими за своїх божественних попередників.Поговоримо про те, як давні вірування переплелися з християнством✨, чому культура зберегла пам’ять про магічних істот та як ці образи продовжують впливати на українську традицію, фольклор і сучасне сприйняття минулого.🎙️ Спікери:- Павло Салига — український науковець, викладач, досліджував постфольклор субкультур, автор книги «Плем’я козаків. Як формувалися і змінювалися чоловічі спільноти».- Михайло Назаренко — кандидат філологічних наук, літературознавець, викладач, дослідник, автор книги «Тілько істинна правда. З українських повір'їв».🎤 Модераторка:Анастасія Небола — менеджерка з піару та комунікацій видавництва «Наш Формат».🗓 Коли: 21 травня о 18:30📍 Де: Readeat, Антоновича, 50До зустрічі💚

Як формується нація — не лише в кабінетах політиків, а в житті звичайних людей?Історик Владлен Мараєв у своєму відео на YouTube-каналі «Історія без міфів» про Франко-прусська війну рекомендує нашу книжку «Із селян у французи: творення модерної нації» Юджина Вебера — і пояснює, чому вона така важлива.Ділимося його відгуком:Рекомендую. Знаєте, чим вона цінна? Що тут не політична історія, а тут саме мікроісторія, історія не те що побуту, а як жили звичайні люди. Ті, які не політики, не якісь видатні особи, а французькі селяни в провінції в період 1871-1914 років. І читаючи цю книжку, я з подивом дізнався, що у них дуже багато спільного з Україною.Були в той час жителі Франції, які не вміли читати і писати. Були жителі Франції, які не відчували себе французами, а відчували себе аквітанцями, бургундцями, нормандцями тощо. По суті, тільки Перша світова, так само як в Німеччині, Італії, остаточно цю націю сцементувала. Тому що мільйони людей зі всіх куточків країн опинились в одному окопі. Виявилось, що військо і велика війна стали націєтворчими в цій історії.[...] Багато цікавої інформації, є науковий апарат, написано достатньо прийнятною і живою мовою.

​​Ми звикли захоплюватися талантами й «природженими геніями». Але дослідження професорки психології Анджели Дакворт доводять: у довгостроковій перспективі перемагають не вони. Перемагають ті, хто не здається.📕 «Завзяття. Сила пристрасті й наполегливості» — це книжка про:— силу характеру й наполегливості— те, як працювати з невдачами й критикою— як знайти приховані можливості й почати реалізовувати свій потенціал— і як крок за кроком розвивати власне завзяттяАвторка досліджувала успіх у найрізноманітніших середовищах — від учнів шкіл у бідних районах до курсантів Вест-Пойнту та команд Національної футбольної ліги. І дійшла висновку: вирішальним є не талант чи IQ, а поєднання пристрасті та довготривалої наполегливості.💬 «Без зусилля ваш талант — це лише невикористаний потенціал. Без зусилля ваше вміння — це лише те, що ви могли зробити, але не зробили. Завдяки зусиллю талант стає вмінням, і одночасно зусилля робить уміння продуктивним».⭐️ Бестселер The New York Times і Amazon📘 Оновлене видання вже відомої книжки «Крок за кроком»Очікуємо з друку вже в травні, а поки передзамовляйте за спеціальною ціною 450 грн (після виходу з друку — 530 грн).Якщо ви шукаєте не «швидкі успіхи», а стратегію на роки — ця книжка для вас.✍ Переклала Ольга Захарченко.