Україна-2035(Антиутопія. Написана 2 роки тому. Коли теж здавалося, що війна ось-ось закінчиться. Сьогодні вирішив повторити публікацію).Спеціальний кореспондент FigaroПариж – Київ – Кишинів. 2035 рік.Частина 1. Київ10 років тому, коли нарешті завершилася російсько-українська війна, як її зараз називають — Остання війна цього століття на Європейському континенті, очікування щодо економічного майбутнього України були не просто завищеними — вони були надзвичайно високими!Сьогодні, озираючись на це через 10 років, не вщухають суперечки: чи вважати це післявоєнне десятиліття «українським економічним дивом», як його називає європейська преса, чи «спринтерським забігом із гирями на ногах», як його називає нинішній неоліберальний президент Америки Марко Рубіо. Нам важливо не втратити суті за привабливою картиною очевидних досягнень цієї героїчної країни, яка захистила Європу від «останнього диктатора століття» Володимира Путіна. І зрозуміти, чому половина економістів так захоплюється «українським дивом», а інша половина так запекло критикує її модель післявоєнного розвитку.Щоб розібратися в цьому, дозвольте нагадати основні історичні факти.2025 рік. Після несподіваної смерті російського диктатора та хаосу влади в Кремлі російська окупаційна армія почала хаотично відступати з українських територій. Епохальних подій того року вистачило б на ціле десятиліття: Україна повертає свої землі в історичних кордонах, визнаних ООН, без важких боїв — війська противника здаються або тікають, втративши мотивацію воювати. У російському гарнізоні в Придністров’ї спалахує бунт військових — етнічних українців із Бессарабії. І Молдова мирно повертає контроль над своєю територією. 30 років субсидований Росією невизнаний анклав отримує довгоочікувану свободу та міжнародне визнання у складі Молдови.У Мінську мільйони людей виходять на вулиці, щоб проголосити нову демократичну державу, незалежну від Росії. Армія переходить на бік протестувальників.Європа та Америка, бажаючи підтримати Україну, виділяють 300 млрд євро на 5-річну програму відновлення. Ще 300 млрд російських резервів надходять як репарації.«600 млрд євро — це 120 млрд на рік. Світ ще не бачив такого», — говорив нобелівський лауреат Пол Кругман у 2026 році.Один український політик згадував:«Ми боялися, що не впораємося з безробіттям, коли мільйон чоловіків повернеться з фронту».Але сталося навпаки: країна перетворилася на гігантський будівельний майданчик.Типове село: дрони поливають поля.Типовий Київ: будівництво, затори, інвестори з усього світу.До 2033 року постає новий Київ — сучасний, зелений мегаполіс із хмарочосами, дрон-доставкою та переповненими ресторанами.Безробіття швидко зникло, зарплати стрімко зросли:2024 — $5002025 — $9002026 — €15002035 — понад €2500ВВП виріс у 5 разів. Україна стала трильйонною економікою та увійшла до трійки найрозвиненіших країн регіону разом із Польщею та Туреччиною.Але з’явилися нові проблеми: відтік людей і капіталу.Причина — високі податки. Україна підняла податкове навантаження до 55%, тоді як інші країни його знижували.Економіка росла завдяки зовнішнім вливанням, але приватні інвестиції не прийшли.Вони пішли до Молдови.Частина 2. КишинівКишинів зустрів мене голографічною рекламою та сучасною інфраструктурою.Молдова до війни була однією з найбідніших країн. Але президент Майя Санду провела реформи, які змінили все.Країна стала європейським офшором для фінансів і криптоіндустрії, зробивши ставку на низькі податки та простоту ведення бізнесу.У 2026 році Молдова запустила цифрову валюту (CBDC) і швидко стала центром крипторинку.У Кишиневі з’явилися банки, біржі, IT-компанії. Місто наповнилося іноземними спеціалістами.Велику роль зіграли білоруські айтішники.Було створено 4 IT-університети світового рівня.Сьогодні Кишинів — це центр технологій і фінансів, де щодня з’являються нові компанії.Повертаючись до Парижа, я думав про цю дилему:Київ — багатий, але з високими податками та відтоком бізнесу.Кишинів — динамічний, відкритий і привабливий для підприємців.