Усі ви бачили ці відео в соцмережах. Сценарій зазвичай класичний: або цивільні знімають на телефон і сиплють прокльонами на поліцейських чи військових, або навпаки — люди у формі (чи то патрульні, чи працівники ТЦК) дозволяють собі кричати, викрикувати погрози та показувати непристойні жести.​Ми зараз навіть не беремо до уваги моменти, коли ситуація доходить до фізичного контакту і хтось починає простягати руки. Це вже окрема історія. Ми говоримо виключно про спілкування. Про те, як люди розмовляють одне з одним.​А я нагадаю, як це питання насправді регулюється нашим законом. Бо у нас чомусь вважають, що «свобода слова» — це дозвіл на повну безкарність у висловлюваннях і коментарях.​Якщо ви зараз читаєте цей допис, хочу зауважити одну річ. Навіть просто обзиваючи когось у коментарях у Facebook чи TikTok, принижуючи, глузуючи чи висміюючи іншу людину — ви вже порушуєте одну із базових норм заснування нашої держави.​Стаття 68 Конституції України чітко імперативно прописує: кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.​У нас чомусь звикли думати, що закон діє тільки тоді, коли приїхав патруль. Але інтернет — це такий самий публічний простір. І закон тут працює в обидва боки, розмежовуючи права та обов'язки чіткими статтями.​Для посадовців та людей у формі:Згідно зі статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» (пункт 4), поліцейський зобов’язаний виявляти повагу до гідності кожної людини, бути ввічливим, дотримуватися високої культури спілкування. Те саме деталізують і Правила етичної поведінки поліцейських (Наказ МВС №1179). Форма зобов'язує тримати планку та бути підкреслено тактовним, навіть якщо проти тебе працюють професійні провокатори. Військові та представники ТЦК так само діють у межах статутів та Конституції, де права людини є найвищою цінністю.​Для громадян.Держава не може змусити вас когось любити, але вона жорстко забороняє переходити межу вихованості в площину правопорушень. Якщо «нечемність» переростає в матюки й публічні образи — це Стаття 173 КУпАП (дрібне хуліганство). Якщо це злісна непокора чи агресивна відмова виконувати законні вимоги правоохоронця — вмикається Стаття 185 КУпАП. Ну а якщо хтось у пориві гніву вирішить погрожувати людині у формі чи її родині — ласкаво просимо до Статті 345 Кримінального кодексу України, де за таке світить цілком реальний строк.​Робоча схема давно придумана.​Прошу всіх нас ознайомитися і надалі чітко пам’ятати: честь і гідність людини захищено Конституцією нашої держави. Поліцейський перед тобою, представник ТЦК, водій чи випадковий перехожий у коментарях — кожен має однакове юридичне право на те, щоб його не змішували з брудом.​У цьому світі ніхто нікому нічого не винен, окрім одного — базової людської поваги. Якщо ми хочемо жити в нормальній, правовій країні, то й схема має бути дзеркальною. Хочеш поваги до себе — навчися спершу поважати інших і тримати себе в руках.​Пам'ятаймо про ці статті наступного разу, коли захочеться написати уїдливий коментар або зірватися на крик у бік людини у формі чи без.