Блекаут!Україна на межі!Метро ни ходе!Поїзди ни їзде!Цей день - рожева мрія росіян, оскільки вони, схоже, певні, що від капітуляції Україну тримає тоненька волосинка, яку слід лиш розірвати, і тоді всі приповзуть до москви на колінах.Але є нюанс.Річ не в незламності навіть, не в силі духу і тд.Будьмо відверті, усі довкола морально вичавлені, про яку незламність і волю можна говорити.А в чому річ?Сам не знаю.У якійсь оскаженілий впертості?Не знаю, як називається цей сплав, що кується при температурі -20 з розпачу, страху й болі геранями і калібрами, але в таблицях такого нема наразі.І це те, що не розуміє росія. Бо її громадяни під тиском кришаться і розсипаються, розвалюються. Наші - переплавляються у щось нове. Різниця в породі, думаю. У відсотку шлаку.До речі, є думка, що ця тимчасова незручність - результат диверсії або кібератаки росії. Ну, вони ж обіцяли Америці не обстрілювати кілька днів? А про решту ж мови не було 😏 Це підкреслює важливість цих кількох морозних діб для верхівки росії - вони готові навіть ризикувати прихильністю старого збоченця, за сумісництвом очільника "планетарного шерифа", який явно заплив жиром і компроматом у наш час.Є щось, що допомагає мамам з дітьми підійматися на 12й поверх з прогулянок. Що допомагає триматися батькам, що похоронили дітей.Що допомагає родинам, що два, три, чотири роки поспіль живуть від зустрічі до зустрічі, від повідомлення до повідомлення.Що це?Я не знаю.Але радий, що це є.