Знайомий має проблеми з серцем, сказав про це на ВЛК увечері, просив направити його на додаткові обстеження або бодай повернутися додому по кардіограму та заключення, оскільки має результати обстежень, адже готувався до влк. Наступного ранку він уже був у Чернігівській області десь на хаті. Питання з ВЛК і станом здоров'я так і залишилося в повітрі. Тому я прекрасно розумію, як так сталося, що на Полтавщині у ТЦК загинула людина від серцевої недостатності. Дуже неприємно, коли скандальними історіями довкола мобілізації маніпулюють особи типу маска і тд. Але якщо у нас припиниться систематичне порушення законів, то і маніпулювати не буде чим.Але ж на нас наступають росіяни? Чим їх зупиняти? Кардіограмами? - спитаєте ви.І таке зауваження буде цілком слушним. Проте.Коли ми вдаємося в боротьбі проти великого зла до маленького зла, ми просто загрузнемо в цьому болоті.В Україні є досить непогана статистика поповнення війська. Але це як з грошима - не кажи, скільки ти заробив, доки не покажеш, скільки витратив.Тож коли на одного мобілізованого припадає приблизно один "самостійно демобілізований" - який тут прибуток?Адже кожен випадок залишення частини - це сотні тисяч гривень, викинуті в повітря. Комплекти форми, харчування, забезпечення. Витрати на силовий апарат, який в подальшому притягуватиме порушника до відповідальності. Витрати на судову та пенітенціарну систему. Ціна простих рішень є дуже високою.РТЦК є своєрідною брамою до Збройних сил. Тож коли така брама - чи багато захоче переступити її поріг? Питання мобілізації - це в першу чергу питання психологічне, ідеологічне та соціологічне. Якщо ці пункти провалені - далі важко про щось говорити. Тож найкращим рішенням наразі для військовозобов'язаних є рекрутингові центри перевірених підрозділів. Але для звернення до цих центрів повинна бути мотивація. Це є основною задачею інформаційної політики нашої країни на наступні роки. Повернути мотивацію чоловікам призовного віку, оскільки для всіх вже є очевидним, що ми перебуваємо в стані якщо не війни, то підвищеної боєготовності на подальші десятки років. Як першу навалу зустріли люди, що стояли в чергах до військкоматів, так і змінити їх в подальшому повинні чоловіки та жінки з таким же настроєм. Вони є. Їх тисячі довкола. І держава, яка хоче мати життєздатні збройні сили, повинна подумати про те, яким чином закликати їх так, аби вони відгукнулися. Тому що люди дуже гостро реагують на несправедливість. Саме несправедливість спонукала людей стати до зброї три роки тому. І саме несправедливість наразі утримує їх від цього.Якщо ви наразі служите у війську або ваші рідні чи друзі служать. Подумайте про те, чи хотіли б ви, аби ви чи ваші друзі опинилися в професійному середовищі, служили під командуванням адекватних командирів, виконували адекватні бойові задачі та були оцінені відповідно до свого професіоналізму та наполегливості? Тож усі мої слова тут і зараз пронизані саме таким бажанням для кожного, хто складає присягу.Так, це не те, що наразі є доступним для усіх. Проте це шлях, на який ми повинні стати. І успішний досвід підрозділів, які мають низький рівень втрат і майже нульовий зокрема рівень сзч, підказує, що це є правильний шлях.Така моя думка.Подякував.