Щоб там не казали у "Марафоні":- ворог повільно видавлює нас на Донбасі;- особового складу не вистачає;- добровольці 22 року вичерпуються;- чим нас (добровольців) менше у ЗСУ, тим більше ЗСУ стає схожими на радянську армію;- маленькій радянській армії, навіть з деякою кількістю зразків західної зброї, дуже важко перемогти більшу радянську армію;- судячи з якості поповнення у цьому році, ті хто має владу та/або гроші остаточно вирішили що це не їх війна, "тцкашная бусіфікація" зачепає тільки бідних.- поки в тилу пиляють бюджетні кошти на "місто повинно розвиватися", різні придурошні серіальчики та інші не дуже своєчасні напрямки, армія продовжує гостро потребувати РЕБів, пікапів та багато іншого.За цих умов ми можемо програти.Щоб не програти, ми повинні, у першу чергу, усвідомити що можемо програти, незалежно від бадьорості ведучих "Марафону", оптимізму запрошених експертів та можновладців.Після усвідомлення можливості програшу нам потрібно багато публічних кейсів участі у бойових діях можновладців та заможних, реальне реформування армії та спрямування максимально можливих ресурсів на потреби війська. Завдяки цьому ми зможемо перемогти, за умови, що не будемо забувати, що перемога не гарантована. (с) Євген Лібович