Анна Оскомина.Я категорично засуджую методи терору. Бо це розкручує спираль насилля, яку потім дуже важко взяти під контроль.Пам'ятаючи, як легко та добродійка злила ні в чому не повинного хлопця з Криму, причому, без жодних мук сумління, я схильна вважати, що мотивами було щось особисте, а не рука гебні. Та й сама демонстративність "заходу" наштовхує на думки про якусь особисту помсту.Гебні вона була скоріше корисна, бо несла розбрат своєю войовничою категоричністю, а владі вона була зручна, бо ніжнесенько її облизувала, обсираючи опонентів та їх прибічників. Кажуть, вона комусь допомагала, люди їй вдячні. Цілком припускаю. Кажуть, вона вивчила тисячі студентів. Цілком ймовірно.Кажуть, що вона сприяла українізації України. Дуже сумніваюся, бо українізувати Україну слід не у Львові і не методами добродійки, для якої всі російськомовні є другосортними. Але я не з тих, хто "про мертвих або добре, або нічого". Тому так: незважаючи на несправедливу та мученицьку загибель, людина вона була досить таки паскудна, лицемірна, хамувата і безжальна. Причому, оці її якості проявлялися на всю країну, на відміну від інших якихось більш позитивних (начебто) її рис, які вона демонструвала лише в камерному режимі, суто індивідуально. Вона мені нагадує Монтян, яка начебто допомагала певним ОСББ, зате лайно розливала з брандспойту на всю країну. Масштаб завданої суспільної шкоди не виправдовуваний тим благом, яке комусь ця особа принесла. Публічна особа, педагог, інфлюенсерка та "просвітниця", якою вона себе, безперечно, вважала, має значну відповідальність перед суспільством, бо певним чином формує громадську думку, впливає на суспільну згуртованість та взаємну довіру. Вона ж поводилася публічно як скажена хабалка, сіяла розбрат та нацьковувала одних українців на інших. Тому ще раз: методи терору категорично засуджую, але жодного співчуття до цієї особи в собі не знаходжу. Думка моя остаточна, переконувати мене марно, просто відписуйтеся собі помаленьку.