Наталочка Биховець:Нащо ви це повторюєте? От це ваше "Зеленський назавжди", "він не віддасть владу", "він сфальсифікує вибори і залишиться президентом". Знаєте, що це означає? Що ви вже все прийняли, змирилися, і чинити спротив не збираєтесь. Бо легше зігнути голову і стати в позу собачки, ніж добиватися справедливості. Для влади це чіткий сигнал, " ці лохи стерплять все, що я скажу". Ви ці лохи. А з яких пір українці стали покірним стадом, як московити? Ті, що ковтають будь-яке слово "царя" без запитань. Вам не соромно перед військовими, які кладуть життя, щоб Україна існувала? Які воюють не за чиїсь амбіції, а за правову державу, за світле майбутнє своїх дітей у демократичній країні. Не соромно перед Героями Небесної Сотні? Чи у вас з голови циклоном " єдиного марафону" вивітрилося, за які цінності стояв Майдан? Ваша приреченість і інфантильність - це не про зневіру. Це про бажання сховатися в мушлю, щоб не брати відповідальність. І саме це мене дратує. Бо поки ви мовчите, запхавши язики в дупу, країну розбирають по цеглині. Бо поки ви "не на часі"," а що ми можемо зробити?" ," ой, та йому до сраки ваші картонки" у вас крадуть майбутнє. З вашої тихої згоди і бубніню в соціальних мережах " йому всеодно". А має бути не всеодно. А він має боятися чинити проти закону, бо гнів народу сильний і страшний. Де ваша гідність? Де ваш голос? Чи ви думаєте, що демократія сама себе захистить? Ні. Демократія тримається на тих, хто готовий сказати "досить". На тих, хто не дозволяє перетворити себе на слухняних рабів. Україна - це не про царя і не про вічного президента. Україна - це про свободу, про право вибору, про відповідальність. За це своє життя поклали сотні тисяч Воїнів. І якщо ви готові відмовитися від цього, то ви зраджуєте не лише себе, а й тих, хто вже заплатив найвищу ціну.