Андоні Іраола: Я знаю, що на «Енфілді» буває справжнє божевілля — і я хочу стати частиною цього. Як коуч «Борнмута» він сім разів зустрічався з «Ліверпулем» — також і в матчі першого туру минулого сезону, у якому «Ліверпуль» переміг 4:2.«Я був на іншому боці — досі пам’ятаю гол, який Федеріко К’єза забив наприкінці першого матчу сезону! Ми грали з рахунком 2:2 і думали, що, можливо, зможемо тут шось здобути. Він забив, і стадіон вибухнув. Це було божевільно, правда? Тепер я хочу відчути це з іншого боку. На початку, коли ти приходиш у будь-який клуб, мені здається, потрібно трохи довести свою спроможність. Ти повинен заслужити право бути частиною команди. Я хочу зробити це якомога швидше, щоб також святкувати разом з ними і повноцінно брати участь у цих урочистостях. Для мене футбол — це емоції. Це пристрасть. Я, мабуть, досить холоднокровний, у житті, я б сказав, досить раціональний. Але це правда, що коли починається гра, коли ти маєш святкувати гол, щось всередині вирує, чи не так? Я думаю, ця внутрішня енергія потрібна тобі як гравцеві, як уболівальнику, як тренеру. Немає кращого місця, ніж «Енфілд». Я думаю, що «Ліверпуль» дає мені можливість тренувати найкращих гравців, а найкращі гравці дають тобі можливість боротися за титули. Вигравати титули. Звісно, коли ти приїжджаєш у нове місце, ти не можеш обіцяти всього. Ти не можеш обіцяти. Але це правда, що я розумію, куди я приїхав і чого від мене очікують. Я готовий до челенджу».