Мовний дощ📓🌧 | Десь тут шастає Їжак», Ярослав Світ (сценарій), Тарас Ярмусь (контур),...

🆎«Десь тут шастає Їжак», Ярослав Світ (сценарій), Тарас Ярмусь (контур), Ксенія Глуховецька (колір)🔗Сторінка виданняАнотація від видавця:«Десь тут шастає Їжак» — це доісторія мальопису «Троє проти Зла», над яким ми працюємо з 2016-го і намалювали вже понад 600 сторінок. Якщо Ви захочете дізнатись, що ж трапилося з Антоном та Орестом із Сихова у цьому чарівному світі, як вони зустріли Їжачка... то запрошуємо у світ «Троє проти Зла»!Для когось секрет, а для когось ні, що герой цього мальопису — Їжак — частково натхненний піснею івано-франківського гурту «Фліт» під назвою «Їжачок». Їжак з’явився у першій частині «Трьох проти Зла», і про його шлях ви можете прочитати наприкінці мальопису. А тут я хочу розповісти про інше — про те, як культура протягом часу живе своїм життям. «Їжачок» — це маленький приклад того, як один твір мистецтва породжує наступні. Я особисто відчуваю, як творчість інших людей надихає мене на створення нових речей. Образи будуть з’являтися і зникати: деякі з них надихнуть інших людей, а деякі — ні. Головне — творити й доводити справи до кінця, і тоді в українській культурі обов’язково народжуватимуться речі, які вразять світ. «Троє проти Зла» вже дев’ять років як тримаються на сталому рівні за якістю малюнку, а проте вже другий рік поспіль цей світ видає цікаві з погляду формату й подачі відгалуження, які вільно можна читати у відриві від основної серії. «Десь тут шастає Їжак» — без перебільшення веселий і позавіковий у своїй ЦА мальопис, що файно іронізує сам над собою, вдало у потрібних місцях розбиває четверту стіну й тримає чудовий наративний баланс між малюнком і текстом. Поліпітчеві й вставні панелі, написи на тлі, купа дрібних деталей і жартиків на тлі роблять видання привабливим щонайменше з погляду короткочасного відпочинку за читоглядінням. Динаміка взаємодії Катерини із Їжаком тут теж У випадку цієї «доісторії» я б навіть сказав, що «ТпЗ» зробили дещо інакше за атмосферою шаленства, що відбувається на сторінках, бо ж мальопис нарешті відчувається частиною світу й цілісною річчю в собі водночас. Із такою інтерлюдією вже цьогоріч я б радо пробачив тупцювання на місці з погляду візуального складника: малюнок Ярмуся й колір Глуховецької тут настільки фірмові для «ТпЗ», наскільки це тільки можливо, й це… є. Тобто, це вже достатній рівень для того, щоб мальопис тішив око, а для тих, хто почне знайомство зі світом із історії про Їжака (а це таки можливо, повторююсь) це навіть буде свіжим, але ж.#мальописроку2025 🐈‍⬛ всі дописи