Враження від «Wind and Truth» Сандерсона 1/2(коментар до мему на пікрілі: я теж остаточно для себе не визначився, нащо)Отже, фінал першої арки «Хронік Буресвітла» (бо я дослухав «Вітер і правду» ще на початку місяця, а дістаюсь до допису лише зараз).Я не можу назвати його «позбавленим відчуття завершення», адже я вже читав фінали від Сандерсона й саме такого й очікував (закинуті арки, майже повна відсутність смертей, у фіналі «все погано», але з надією, що «краще може бути»). Однак я можу жалітися на те, як це зроблено.Спершу про нарікання, які я вважаю банальним ниттям.У англомовних відгуках ви часто зустрінете скарги на:🛑 Перетворення серії на кросовер для всього Космеру, що стало подібним до MCUшного рубленого салатуЯ не заперечуватиму, бо тут відкриються зв'язки не тільки із «З-імли-народженими», «Елантрісом» і «Warbreaker», але й із частиною «таємних проєктів», які хронологічно для світу стоятимуть після «Вітру й правди», а видано їх було до.🛑Загострення дурного гуморуЯк наче цього не було раніше; люди наче скіпнули попередні повісті про Ліфт, й тепер цитують шматки із нею для аргументації свого невдоволення; цитування ж жарту «К: Ти маєш право на щастя, тільки ти вибираєш, що тобі робити! Чого ти б хотів?... С: Я так давно думав про самогубство, нарешті!» вважаю непотрібним, це найкращий жарт всієї книги.🛑Woke-нутістьМожна я тут узагалі не коментуватиму? У книзі є міжвидова ґей-пара й небінарна особа, і я хз, кого узагалі тепер здивуєш цим (ну хіба тим, що не міжрасова здивуєш, ок, але це гуманоїди, тож хай би), й тим більш хз, як реагувати на людей, що послуговуються терміном woke та горять з того.А проте, в наступному дописі перейдемо до НМСД не таких вже й гарних пунктів.