Протосупергероїка🩸

Поки точаться суперечки про те, хто саме відродив кінокомікси — «Люди Ікс» чи «Людина-павук» все ж, варто віддати належне Стівену Норрінґтону. У 1998 році вийшов його «Блейд» — уламок гранжевої естетики 90-х, нескінченно далекий від сучасних стерильних кіновсесвітів та настільки ж злободенний на момент свого виходу. Вампіри тут — не готичні аристократи, а паразитичний неоліберальний істеблішмент, чий гедонізм у кривавих душових кидає виклик самотньому чорношкірому месникові з катаною. В центрі всього стоїть саме Веслі Снайпс: його пластика й кам'яний стоїцизм тримають індастріал-атмосферу не гірше за холодну металеву картинку та треки від Junkie XL, що разом створюють неповторний адреналіновий морок категорії «B».

Ґільєрмо дель Торо в сиквелі здійснив твіст. Замість експлуатації перевіреної формули він висмикнув історію з вічного техно-клубу й затягнув у власну барокову каналізацію. У «Блейді 2» дель Торо насичує кадр фірмовою палітрою та химерним реквізитом, що немов кочує з одного його фільму до іншого. Навіть ранній, часом незграбний CGI дивним чином працює на атмосферу, де анатомічний боді-горор переплітається із шекспірівською драмою зради у вампірському клані. Це рідкісний випадок, коли самобутній авторський почерк не зруйнував студійний каркас, а навпаки — надав міфу про Денного Блукача ваги справжньої античної трагедії.

А щодо третього фільму… Стоп, який ще третій фільм?

🔲 Блейд (1998)
реж. Стівен Норрінґтон
RT 59% IMDb 7.1

🔲 Блейд 2 (2002)
реж. Ґільєрмо дель Торо
RT 57% IMDb 6.7

Кіно Дайджест⚡
#дилогія #постери