- Татку…- Шо?- А дев‘яносто - це дев‘ять сотень?- Ні, це дев‘ять десятків.- (задумливо) П‘ятдесят… шістдесят… сімдесят…[На цьому моменті моє чоло покривається холодним потом]- … вісімдесят… А чому не дев‘ятьдесят?- Чому?… А й дійсно… Дев‘ятсот і дев‘яносто… Марк, просто запам‘ятай, що дев‘ятсот - це дев‘ять сотень, а дев‘яносто - воно якби натякає, що після дев‘яноста іде сто. Тобто п‘ятдесят, шістдесят, сімдесят і вісімдесят, але дев‘яносто - це виключення. Зрозумів?- Угу… Татку!- Шо?- А шо таке виключення? Кого виключають?- Ох…І шо, і шо? (с)Відкриваю я Вікі, а там…Виявляється, є варіанти походження, що «дев‘ять до ста» і те, що «дев‘ятьдесят» дійсно існувало, але застаріло і нині використовується лиш в чеській, болгарській, сербській, словенській і македонській мовах.Святі ж люди вигадали Вікіпедію.І ютьюб. Я не уявляю, як раніше батьки відповідали нам на наші запитання на ніч, бо тут я спокійно можу за 10 хвилин показати потік лави, перегони двох драгстерів, соляну шахту, як олень скидає роги, паракукумарію тріколор і чемпіонат з брейк-дансу.Чому питання виникають саме в такій послідовності - це загадка.Штош, час іти читати, чому Пер Гюнт ходив в печеру до гірського короля.Майте тиху ніч.