Інколи Марк своїми питаннями мене відверто заводить в таке болото роздумів, що я вже починаю сумніватися, чи адекватно сприймаю реальність і чи дійсно я в житті щось знаю.Одна справа, це питання чисто технічні. Типу "тату, а скільки у машин Формули 1 передач в коробці" або "а який київський міст найвищий", або "а правильно черв'як чи хробак?" (секундочку, відповідь не настільки очевидна, як Вам здається).Інша - це питання якогось екзистенційного гатунку типу "чому дітей з дитячого будинку ввечері ніхто не забирає, як забирають діток з дитячого садочка?", або "чи хотіла курка, яку їдять люди, помирати?", або "чому дядя на мотоциклі їде без шолома?".Але, здається, сьогодні було розблоковано черговий рівень мого отетерівання.Я з Марком часто жартую. З будь-якого приводу. Ми сміємося, але інколи він про всяк випадок перепитує:"Татко, а ти зараз жартуєш?" Зокрема, він перепитав це сьогодні, коли я сказав, що наступного літа він може наїстися черешні від пуза та аж так, що воно лусне.-Татко, а ти зараз пожартував?- Так, Маркусику, жартую, - миттю відповів я.Марк подумав секунду і каже:- А коли ти не жартуєш, що ти жартуєш... то це що? Ти так жартуєш?Мені знадобилося пару сотень метрів і рівномірний гуркіт двигуна, щоб усвідомити сказане, скласти думки купи і тоді я відповів:- Так, коли я не жартую, що я жартую, то я жартую.- А коли ти жартуєш, що не жартуєш? Це як?- Це означає, що я жартую... теж.Марк засміявся.- А коли не жартуєш, що ти не жартуєш, то це що?- Ем... Ну... Це означає, що я не жартую насправді. Дивись, слово "не жартуєш" треба замінити на слово "говориш серйозно" і тоді все просто. Давай заміними: я не жартую, що жартую - тобто я серйозно кажу, що жартую. Тобто я дійсно пожартував. Або я жартую, що не жартую - тобто, я жартую, що я серйозно кажу, отже я жартую. Або коли не жартую, що не жартую, тобто я серйозно кажу, що я серйозний, то я дійсно не жартую.- А коли ти жартуєш, що ти жартуєш? Це що?- Ну, тут очевидно, що я теж не жартую...- Так а як? Ти ж зараз жартуєш?- ....ееее бо... бо я ж жартую, що я жартую... отже я не жартую... але... чекай... нє... не так... я ж дійсно прямо зараз жартую... то я ж таки жартую...Далі я мимрив собі під ніс цю логічну конструкцію, крутив її і так, і сяк.Марк дивився на мене зі співчуттям, що он-де велика людина, яка вміє в керування бусом і в діставання грошей для купівлі машинок в магазині, яка авторитетно пояснює, чому будь-що не можна пхати в розетку, а розлита вода на підлозі у ванній стовідсотково приведе до нас в гості сусідку знизу, не може сама для себе усвідомити відповідь на просте питання, а щось вимагає від дитини."Нащо будували піраміди", "чому у безхатьків немає хати", "хто п'є воду з нашої каналізації після її очистки на станції", "нащо виробляють речі, які відразу ламаються" та ще мільйон і одне питання, варті того, щоб ставити їх собі в майбутній кризі середнього віку.Обійміть своїх малих.Майте тихий вечір.