Кавуновий брейкінг бедМені відразу не сподобалося, як поліцейський на мене глянув. Не те, щоб якось підозріло, але дуже уважно. Я зробив вигляд, що нічого не помічаю і продовжив сумлінно тягнути два величезні кавуни, від яких відверто відривалися руки. Туди-сюди сновигали інші люди, теж з кавунами, багатьох з них я знав особисто. Ми віталися, пітніли, але продовжували раз за разом носити повз червоний корпус університету КНУ і монумент Шевченку смугастих красенів. На черговій ітерації транспортації з непримітного чорного тонованого Мерседес Віто виліз ще один полісмен і дуже тихо спитав:- Доброго дня. А у Вас тут якась акція?- Шо? - не зрозумів я.- Ну… Вас багато і Ви кавуни туди-сюди носите…- Ааа… Та ні! Це он там (киваю головою) кавуни привезли… Ми до своїх машин носимо. Полісмен на секунду замислився:- А… добре. Я усміхнувся у відповідь, повернувся до нього спиною та почимчикував геть. Аж раптом, чую, навздогін, теж тихим голосом:- А по скіки?————————-Serhii Marchenko найкращий кавуновий дилер від Полтавщини і до середмістя Києва. Білий Мерседес, завалений смугастими красенями, вишиванка, асортимент товарів («дякую за покупку! А у мене є ше ось що!»), донати на ЗСУ. Колись, можливо, ми почуємо про кавунові війни, контрабанду кавунів і кавуновий акциз. Але поки що в нього цілком легально можна придбати жовтого кавуна. Майте гарний день.