О, Перунице, Мати наша Вогненна,Що стоїш над горами й степами,Що тримаєш меч над Україною,Що оберігаєш синів і дочок своїх,Під небом грозовим і під сонцем ясним.Ти — Мати воїнів, що боронять землю,Ти — Берегиня дітей, що сплять під тривогою,Ти — Сестра і Опора жінок, що чекають,Ти — Вогонь у серцях, що не гасне.Під твоїм крилом — кожен захисник,Кожен, хто йде у бій за Правду і Свободу.Ти тримаєш їх руки, коли тремтять,Ти кладеш долоню на їхні груди,І вони чують биття Твого Серця —Серця Матері України.Ти знімаєш тягар розпачу з душ,Ти вдихаєш силу у тих, хто впав,Ти висушуєш сльози матерів,І наповнюєш кожну жінку терпінням і відвагою.Коли меч ворога підступає —Ти здіймаєш свій, грім твій розтинає небо,І блискавка твоя падає на зрадників.Ти стоїш на межі світів,Охороняючи шлях душ —Тих, хто впав за Україну.Ведеш їх крізь небесні брамиДо Світів Переродження,Щоб знову народилисяВ землі своєї Матері — України.О, Перунице,Ти — кров і дух українського роду,Ти — жива сила вітру, дощу і полум’я.Ти — наш корінь, наша зброя і наша надія.Благослови нас у дні війни,Укріпи серця наших воїнів,Збережи дітей, що сміються попід сиренами,Поверни чоловіків до жінок,І нехай меч твій світиться над Україною,Як знак незламності й честі.Бо ти — Мати Українців,Мати грому, Мати життя,Мати, що не зрадить і не забуде.Слава Тобі, Перунице,Слава Матері нашій Незламній!