Як святкували Самайн кельти🌚Жінки, особливо старші або служительки богині Брігід, гасили всі домашні вогнища перед заходом сонця. А потім, після головного ритуального багаття друїдів, вони несли “новий вогонь” у кожну домівку. Це був символ відродження, очищення і нового циклу. Цей обряд здійснювали лише жінки, бо саме вони “народжують” життя і символічно — новий вогонь рокуУ ніч Самайну дівчата й жінки займалися пророкуванням — це була “ніч бачення”. Популярні жіночі практики: кидали насіння або зерна у вогонь, питаючи про кохання; варили “німий суп” (без солі) і спостерігали, який дух прийде уві сні показати майбутнього чоловіка; кидали яблучні шкірки через плече — літера, у яку вони складались, вказувала ініціали нареченого; дивилися у воду чи дзеркало при світлі свічки, викликаючи образ із потойбіччя (це було небезпечно, бо могла прийти не тільки добра сутність). У цей час жінка ставала посередницею між світом живих і мертвих, між смертю і новим життям — втіленням самої богині Морріган або Керідвен. Під час Самайну вшановували темних і потойбічних богинь:🌚Морріган — богиню війни, долі й трансформації. Жінки могли приносити їй символічні жертви: чорний хліб, кров з пальця або волосся.🌚Керідвен — хранительку казана знання. Жінки варили “казан року” — страву з усіх залишків урожаю.🌚Скаха — богиня-вчителька воїнів; у її честь проводили ініціації жінок, які вступали у статус відьом або цілительок.Жінки накривали стіл для духів предків — залишали їжу, напій, іноді навіть ставили додаткове місце біля вогнища.Також зберігали попіл із вогню, щоб потім захищати дім і дітей протягом року. Самайн — це ніч темряви, спокою, коли земля “вагітна” насінням нового життя. Жінка в цей час ототожнювалась із Темною Богинею, яка проходить через смерть, щоб дати нове народження.