Поклоніння Місяцю як джерелу родючості та хранительці харчування можна виявити в племенах, в яких немає жодної організованої релігії. Знайдено записи про те, що племена, які здавалося б не мають ніякого відношення до сонця і не ті, що поклоняються йому, поклоняються Місяцю, як великій богині. Тайлор в «Primitive Culture» повідомляє, що первісні племена Бразилії, дуже дикі та жорстокі, поклонялися і поважали Місяць, а ботокуди вважали її найвищою серед усіх небесних тіл. У карибських племенах місяць також шанували більше, ніж сонце. У племенах, більш розвинених у порівнянні з грубими дикунами, релігійні ідеї стають більш ясними та певними. Гренландці і ахти, які є досить примітивними, вважали, що місяць навіть здатний запліднити жінку. За цією причиною їхнім жінкам заборонено було дивитися на місяць і спати на спині, не натерши попередньо слиною свій живіт, щоб запобігти можливості завагітніти під впливом місяця. Нігерійці також вірили, що для відтворення чоловік не потрібний, оскільки жінка запліднюється місяцем. Але для них місяць не виступав як прямий заплідник, а був Великою Матір'ю Місяцем, яка сидить на небі і посилає на землю Місячного Птаха, що приносить дітей усім бажаючим цього жінкам. (с) Е.Хардинг, Жіночі містерії