Кінець вересня. 2014. Переїзд з локації на локацію. Постійна команда «Окопатись», ми знали і відчували на собі вже що таке гради, стволка, дрг… тому копали з задоволенням. Команда «Збір висуваємось» наші старі коробочки «80-чки» вишикувались і 1 рота 1 бату як завжди перші! Куди? Навіщо? Нам було все одно, є наказ і ми його виконаємо! Бетоні плити, згоряна техніка, постійні обстріли , заїзд в Новий термінал.. Проте до нас там було ще відносно лайтово.. В ДАП заїжджає дєсантура 79, всі булки розслабили що аж проєбали ворожий Танк який з декількох пострілів розносить коробочку наших побратимів, загинуло біля 10 наших побратимів.. Танк знищили.. але ступор, страх, біль про втрату… Добу просидів в ступорі , страху і бажані пошвидше сєбатись, але потім щось трапилось в середині, в голові кожного хто це відчув і Бача підкинув трохи нам «Афгану» вічна йому памʼять… почали яро насипати, з усього, кулемети, АГСи, і вся наявна зброя, з підтримкою арти, нищила все навкруги чи то Вимпєл, чи то Кадирівці, чи то Кальміус з Оплотом і Моторолою прикурювали всі… Так почалася моя історія захисту ДАП.. Світла та вічна памʼять захисникам ДАПу.🫡